02-02-2016

Культпростір Чернівців. Огляд за місцевою періодикою

 
16.01.2016 – 29.01.2016
 
 
Актуальна думка: «Космос – це зовсім інший світ, який дає нові відчуття. Коли я дивився через ілюмінатор на Землю, то бачив тоненький прошарок атмосфери, який її огортає. Подумав, що люди неправильно ставляться до цієї маленької планети, нищать її і засмічують. На такій гарній планеті має бути й гарне життя. Там особливо усвідомлюєш, наскільки недосконале людське суспільство, як воно неправильно живе» (Леонід Каденюк, «Молодий буковинець», 28 січня 2016, №9, с. 13).
 
 
 
 
Аби вшанувати пам’ять загиблих євреїв, чернівчани у Міжнародний День пам’яті жертв Голокосту зібралися в актовому залі Центрального палацу культури.

Фещук Наталія. «На Буковині є 50 місць масового поховання євреїв» // Чернівці. – 2016. – 28 січ. № 4. – С. 3.
 


Чернівчани мали можливість познайомитися з гончарним мистецтвом майстрів зі Сходу України – виставка виробів «Союзу виробників художньої кераміки Слов’янська» проходила з 22 по 27 січня у галереї «Sweet Арт».

«Наша мета показати – Слов’янськ й далі працює, – наголосив голова «Союзу виробників художньої кераміки Слов’янська» Андрій Міщенко. – Хочемо, аби ви знали, що наше місто живе, його ще охороняють військові патрулі, але у нас спокійно, приїжджайте до нас. У нас гарне місто, добре місто! Ми залишаємо на продаж з благодійною метою усе, що з собою привезли».

«Наша перевага – сировинна база – великі природні поклади глини, яка є напірфарфоровою масою. Такі родовища є лише у Латинській Америці та Австралії, Україна займає третє місце по природним запасам цієї глини. Ніхто не відводив цьому багатству особливу роль. Держава ніколи не вкладала у це гроші. Люди у приватному порядку відкривали цехи по виготовленню керамічних виробів».

Бабчук Антоніна. Керамісти зі Слов’янська взяли курс на захід // Чернівці. – 2016. – 28 січ. № 4. – С. 6.

Керамісти зі Слов’янська подарували Чернівцям свої роботи для допомоги важкопораненим бійцям // Доба. – 2016. – 28 січ. № 3. – С. 4.

Ісак Анатолій. «Слов’янськ – місто ремісників, а не сепаратистів» // Буковина. – 2016. – 29 січ. № 5. – С. 3.
 


У Художньому музеї працює виставка робіт чернівчанки Галини Родигіної. Пані Галину добре знають мешканці міста, адже саме вона і є тією унікальною людиною. яка прославилася тим, що присвячує своє життя коням. Закономірно, що картини Галини Родигіної присвячені саме цим шляхетним, красивим тваринам.

Фещук Наталія. Коні вдома і на картинах // Чернівці. – 2016. – 28 січ. № 4. – С. 6.

Ватаман Діана. «Коні – моє життя» // Молодий буковинець. – 2016. – 22-23 січ. № 8. – С. 12.
 


28 січня виповнилося 65 років першому космонавту України Леоніду Каденюку. Юхим Гусар підготував для читачів газети «Чернівці» кілька цікавих фактів із життя нашого відомого земляка.

Гусар Юхим. У космосі читав «Кобзар», слухав Софію Ротару та гурт ВВ // Чернівці. – 2016. – 28 січ. № 4. – С. 11.
 


Надія Будна підготувала для «Молодого буковинця» інтерв’ю з Леонідом Каденюком.

«Космос – це зовсім інший світ, який дає нові відчуття. Коли я дивився через ілюмінатор на Землю, то бачив тоненький прошарок атмосфери, який її огортає. Подумав, що люди неправильно ставляться до цієї маленької планети, нищать її і засмічують. На такій гарній планеті має бути й гарне життя. Там особливо усвідомлюєш, наскільки недосконале людське суспільство, як воно неправильно живе».

Будна Надія. «Мама допомогла втілити мрію» // Молодий буковинець. – 2016. – 28 січ. № 9. – С. 13.
 


Чернівецькі митці Леся Воронюк та Олександр Ткачук знімають фільм про українську вишиванку «Спадок нації». Автори роблять спробу охопити історію та традицію вишиванки у різних частинах України. Але важливо те, що крізь призму вишиванки буде показано долі людей.

Фещук Наталія. Тисяча вишиванок – в одному фільмі // Чернівці. – 2016. – 28 січ. № 4. – С. 18.
 


У Чернівецькому краєзнавчому музеї відбулася імпреза-спогад про художника, сценографа Данила Нарбута, який 15 років творчого життя присвятив Чернівецькому театру. Власне, на фотоматеріалах із архівів муздрамтеатру і побудована виставка. Син художника-графіка Георгія Нарбута мав свій унікальний стиль та високі мистецькі вимоги до своєї роботи.

«Костюм за ескізами художника, згадує Тадей Сулятицький, не лише відтворював епоху, побут, а розкривав внутрішній світ героїв вистави. Данило Нарбут прекрасно знав історію, етнографічні особливості народного костюма всіх регіонів України, ретельно вивчав буковинський і гуцульський народні строї, вчащаючи на села в експедиції, де робив численні нотатки й зарисовки, відтак створював детальні ескізи. Зі слів художника Якова Січкаря, для досягнення максимальної точності сценографа часто самому доводилося конструювати сценічні костюми, створювати лекала для їхнього пошиття».

«До приїзду на Буковину Данило Нарбут перегорнув вистраждані сторінки свого життєпису: 1936-го був репресований, 1938-го – трудова покута на будівництві Біломорканалу, добровільна участь у радянсько-фінській війні (аби скоротили строк покарання), роки німецької окупації України, робота в театрах Ковеля й Коломиї, вступ й боротьба в лавах УПА. Детально цей період життя митця описано в книзі Гайдебури „Театр між Гітлером і Сталіним”, у розділі „Сценографічні маски Данила Нарбута”».

Чайка Олена. Козак Мамай українського театру // Доба. – 2016. – 21 січ. № 2. – С. 6.
 


У Чернівецькому обласному художньому музеї чернівчанам представив свої роботи косівський художник Роман Лучук. Виставка «Між Черемошем і Прутом» присвячена Карпатам.

Ватаман Діана. «Це звіт про гори, про Карпати» // Молодий буковинець. – 2016. – 22-23 січ. № 8. – С. 8.
 


Шанувальники творчості Тамари Севернюк мають можливість познайомитися з проникливою рецензією на її книгу «Коли задихається серце», написаною академіком Володимиром Качканом.

«НАЧЕ УМІЛИЙ диригент розставляє смислово-тональні акценти, скажімо, скрипковій чи групі духових інструментів, так само органічно Т. Севернюк виділяє в класичної побудови строфіці не тільки силу мелодійності, а й найтонші її вияви».

Качкан Володимир. Коли серце – на поклику душі. Різдво з поезією Тамари Севернюк // Буковина. – 2016. – 29 січ. № 5. – С. 4.
 


16 січня виповнилося 145 років від Дня народження поета, прозаїка, драматурга, освітньо-культурного діяча Сильвестра Яричевського. Більше про цю особистість можна дізнатися зі сторінок «Буковини».

Поет народного болю // Буковина. – 2016. – 29 січ. № 5. – С. 4.
 


У передруках збережено стилістику, орфографію і пунктуацію першоджерел.