За роман «Мабуть Естер» Катя Петровська була нагороджена однією із найпрестижніших німецьких літературних нагород – Премією Інґеборґ Бахман (2013). Як стверджує Петро Рихло, серед конкурсних текстів саме цей роман виявився поза конкуренцією у плані естетичної якості. Роботу над романом письменниці допомогла здійснити надана спеціально для цього 2010 року стипендія Фонду Роберта Боша. Для українського читача текст з німецької переклав Юрко Прохасько. Післямову «Нетлінне дерево роду» написав Петро Рихло.
«Мабуть Естер» – за визначенням Петра Рихла, «документальний постмодерністський роман». Це родинна хроніка Каті Петровської. Авторка розповідає реальні життєві історії про реальних людей. «Щоб реконструювати цю родинну хроніку, Катя Петровська відправляється на пошуки слідів своїх рідних у різні європейські міста, особливо багато відкриттів чекає на неї в Польщі. Їй доводиться багато днів проводити в бібліотеках і архівах, виловлювати там буквально по крихтах осілі в анналах історії свідчення про місця їхнього проживання, сімейні зв’язки, професії, уподобання, побут і звички. В результаті цих пошуків перед нами постає персоніфікована історія розпорошеного по різних країнах сімейного клану з його дивовижними, смішними й трагічними сторінками, що сповнені пафосу й скепсису, гумору й іронії, викликаючи в нас захоплення й подивування» (Петро Рихло).
Катя Петровська крізь призму власної родини показує історію. І ця оповідь не може не торкати, адже жодна наукова праця з історії так не хвилює, як кожна окрема доля, яку наче пір’їну несе історичний потік. Так, приміром, за всі статті і розвідки переконливішою є художня оповідь про трагедію у Бабиному Яру, коли читач з однією із героїнь здійснює її останню мандрівку.
Звичайно, що ніж говорити про роман Каті Петровської, краще його прочитати. І вповні насолодитися його стилістикою, інтертекстуальною побудовою. Читач тут зауважить елементи роману мандрів, інтелектуального детективу, текст «просякнутий величезною кількістю історичних, політичних, культурних та літературних асоціацій і ремінісценцій», на чому закцентував також Петро Рихло. Крім того, кожен із читачів, безумовно, впізнає в оповіді Каті Петровської якусь частину власної родинної історії.
Ґашич Нада. Вода, павутина. Роман / Нада Ґашич; переклад з хорватської Наталі Хороз. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2015. – 392 с. ISBN 978-617-614-113-6
Нада Ґашич (27 жовтня 1950, м. Марибор, Словенія) – хорватська письменниця. Вивчала хорватську мову на відділенні соціології та південно-слов’янських мов філософського факультету Загребського університету. Дисертацію захистила у Карловому університеті. Працювала лектором у Санкт-Петербурзі та Брно. Займалася редакторською, перекладацькою, лексикографічною роботою.
Перший твір Нади Ґашич в українському перекладі, «Тиха вулиця, алея» вийшов 2013 року у видавництві «Літопис». Переклад здійснила Наталя Хороз. Ця ж перекладачка підготувала переклад роману «Вода, павутина» для видавництва «Книги – ХХІ».
Нада Ґашич постає у своєму творі впізнаваною і, водночас, інакшою. У цьому романі, як і в попередньому загальнолюдське переплітається з особистісним, історія країни – з приватними життєвими історіями. «Вода, павутина» – детектив, в який вплетено родинну драму трьох сестер. В одному із кварталів Загреба скоєно вбивство. І навколо нього, розслідування, таємних свідків крутиться життя кварталу у своїх звичайних повсякденних справах, розмовах, подіях, наближаючись до розгадки. Стиль роману Нади Ґашич можна передати в образі смерчу, який усе міцно тримає у своєму нурті, усе втягує в себе на своєму шляху, аж поки не втратить свою силу, і очам відкриється все те, що він у себе всмоктав.
Оповідь Нади Ґашич особливо цікава тим, що вона висвітлює події з різних кутів, крізь призму різних персонажів (переважно внутрішнього мовлення), а також з позиції різних доль. У текст роману вплетені кадри із реальності (розмови у транспорті, розмови по телефону), що надає читачеві відчуття присутності у смисловому світі Нади Ґашич, а також дає можливість відчути автентику Загреба. Читачеві буде легко зорієнтуватися у цьому мовленнєво-стильовому плетеві, позаяк усі ці шматки передано різними шрифтами.
Роман «Вода, павутина» знайде чимало зацікавлених читачів, адже Нада Ґашич вміє майстерно закинути гачок інтриги.
Ерпенбек Дженні. Прокляття дому: роман / Дженні Ерпенбек; переклад з німецької Христини Назаркевич. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2016. – 160 с. ISBN 978-617-614-117-4
Дженні Ерпенбек (12 березня 1967, Східний Берлін) – німецька режисер і письменниця. Народилася в сім’ї відомого фізика, філософа письменника Джона Ерпенбека та перекладачки з арабської Доріс Кіліас. Її бабуся та дідусь, Гедда Ціннер та Фріц Ерпенбек, були знаними письменниками.
Дженні Ерпенбек студіювала театральне мистецтво в Університеті Гумбольдта у Берліні (Humboldt-Universität zu Berlin), вивчала професію театрального музичного режисера у Берлінській вищій школі музики Ганса Ейслера (Hochschule für Musik «Hanns Eisler» Berlin). Працювала помічником режисера та режисером-постановником в оперному театрі міста Ґрац. Здійснила постановки в оперних театрах Аахена, Берліна, Нюрнберґа.
Письменницьку діяльність Дженні Ерпенбек розпочала у 1990-ті роки. Вона є автором прозових творів «Стара дитина», «Брелоки: Оповідання», «Книга і слова», «Прокляття», «Речі, які зникають», «Упродовж дня вечір», п’єс «Кішки мають сім життів», «Фізичні вправи для грішника».
Роман «Прокляття дому» («Heimsuchung») було опубліковано 2007 року у Мюнхені. З часу виходу його переклали тринадцятьма мовами. Для українського читача переклад здійснила Христина Назаркевич.
Дженні Ерпенбек показує дванадцять історій різних родин. Усі п’ять поколінь, вплетених в оповідь, пов’язані у певний спосіб з літнім будинком над Бранденбурзьким озером. Крізь призму родинних історій письменниця зображує життя звичайних німців у контексті подій від Першої світової війни і до Злуки Німеччини у 1990 році.
«Роман Ерпенбек – це сконденсована німецька історія ХХ століття, віртуозно скомпонована оповідь про мир і війну, про втечу й вигнання, про утопію батьківщини та пошуки рідного дому».
Інга КЕЙВАН
dobrabiblioteka@gmail.com
м. Чернівці 
+38 (0372) 559148
пн-чт: 10:00-19:00 пт: 10:00-18:00 обід: 13:00-14:00 сб, нд – вихідні
.jpg)
