24-06-2016

НАШІ НОВІ НАДХОДЖЕННЯ

 
П'ятниця, 24 червня 2016 року
 
 
 
Ці книги, які також можна прочитати у Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського, очевидно, не залишать нікого байдужим, адже тут і тексти прекрасних авторів періоду розвинутого модернізму, і спогади-свідчення про непросту епоху кінця ХІХ – першої половини ХХ століття талановитого українського історика Наталії Полонської-Василенко, і сповнені ерудиції, естетичної аналітики мистецтвознавчі тексти Миколи Бажана.


 
 
Полонська-Василенко Наталія. Спогади. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2015. – 591 с.

Дивовижна доля судилася спогадам видатної української жінки-історика Наталії Полонської-Василенко: почала писати їх у часи виїзду в еміґрацію, відразу ж по війні, і довела до понад тисячу сторінок, охопивши період від кінця XIX ст. до середини XX. З того були надруковані уривки в різноманітних діяспорних виданнях, а машинопис опрацьованих авторкою спогадів загубився так, що вона не могла його і сама повернути. Тим часом у щасливий спосіб, у Мюнхені, на паперовім звалищі, було знайдено найранішу частину мемуарів, доведену до революції. Відтак упорядник цієї книги взявся воскресити загублену частину спогадів, зібравши те, що було розкидане по періодичних виданнях. Не все, звісно, вдалося віднайти, але результат пошуків вийшов вагомий, і ось тепер уперше має прийти до читача як книга. Можна сміливо сказати, що за своїм розмахом і обширом інформації, часто маловідомої чи й невідомої, – це одна із найліпших спогадових книг, які знала українська література, відповідно, не може не викликати в читача посиленого інтересу.


Шкурупій Гео. Вибрані твори / Ґео Шкурупй; упор. Ольга Пуніна, Олег Соловей. – К.: Смолоскип, 2013. – 872 с. (Серія «Розстріляне відродження»).

Пропонуємо увазі читачів найбільш повну презентацію творчого доробку Ґео Шкурупія (1903–1937), одного з чільних представників українського літературного аванґарду, автора значної кількості поетичних («Психетози», «Барабан», «Жарини слів», цикл «Море», «Для друзів поетів сучасників вічности», «Божественна комедія», «Зима 1930 року») та прозових збірок («Переможець Дракона», «Пригоди машиніста Хорна», «Штаб смерти», «Січневе повстання», «Страшна мить», «Проза. Т. 1. Новелі нашого часу» та ін.), а також трьох знакових для літератури першої половини XX ст. романів («Двері в день», «Жанна батальйонерка», «Міс Адрієна») і численних публіцистичних праць, що до сьогодні лишалися малодоступними не тільки широкому читачеві, а й спеціалістам вузького профілю.


Домонтович В., Косач Юрій, Шевчук Валерій. Запрошення на Цитеру. Белетризовані біографії / Передмова, упорядкування В. Агеєвої. – Київ: Комора, 2014. – 336 с.

Ми поступово осмислюємо свою минувшину, розрізняємо дедалі багатші й розмаїтіші історичні ландшафти, пізнаємо події й імена. В історичний простір повертаються його найчільніші діячі, про яких десятиліттями воліли не згадувати, змушували про них забути. Зібрані у цій книжці художні життєписи митців різних епох дають змогу відчути особистісний вимір культури, задуматися про ціну драматичного вибору між старою й новою вірою, між мистецтвом українським та імперським. Кохання піаністки Аліни Краґельської й професора Миколи Костомарова, розпачливі мандри Європою художника Антона Лосенка, творчі здобутки й поразки харківського поета-романтика Амвросія Метлинського, український вибір письменника Юрія Федьковича – все це захопливі біографічні сюжети XVIII – XIX століть.


Бажан М. Маловідомі мистецькі сторінки / Микола Бажан: упор. М.Г. Лабінський. – К.: Криниця, 2014. – 816 с.: іл.

Книга висвітлює погляди видатного поета ХХ століття, вченого-енциклопедиста, академіка НАН України М. Бажана, – проникнення в особливості театру, кіно, музики та живопису, які відлунилися в маловідомих літературно-критичних статтях, численних перекладах. Переклад «Бурі» В. Шекспіра і сьогодні в репертуарі Київського театру ім. І. Франка: опери «Князь Ігор» О. Бородіна, «Хованщина» М. Мусоргського, «Катерина Ізмайлова» Д. Шостаковича успішно йшли в 60-70 рр. в Національній опері України. Неминущу цінність зберігають есе про Леся Курбаса і В. Мейєрхольда, О. Довженка, К. Білокур та ін.

Для широкого кола читачів відкривається М. Бажан ерудит, естет, якому випало бути не тільки свідком видатних мистецьких явищ, а й творцем і ученим, що всотував і розвивав здобутки режисерів, музикантів і художників. Він переплавив їх у власну творчість та потужно ввів через призму високопрофесійних перекладів у сферу української культури.