Культпростір Чернівців. Огляд за місцевою періодикою

25.07.2016 – 29.07.2016

Тиждень, що минає, був напрочуд багатий на культурно-мистецькі імпрези, як для літньої пори. Відкрилися цікаві виставки, при повному аншлазі відбувся концерт артистів з Канади. В місті відкрили нове кафе для гурманів, а кінофільм чернівецьких авторів, який знімався в нашому місті. посів призове місце.

На виставці представлено понад 60 картин. Здебільшого – у жанрі пейзажу. А загалом у Приходнюка у творчому доробку 50 персональних виставок та намальовано 3 тисячі картин.

Фещук Н. Майстер пейзажу. У Художньому музеї розгорнуто ювілейну виставку Олександра Приходнюка // Чернівці. – 2016. – 28 лип. (№ 30). – С. 11.
 

Роботи художниці здебільшого виконана у темних стриманих тонах. Так Дана Виноградова прагнула передати глядачам усю атмосферу воєнних буднів, адже сама є бійцем. «Буремна Україна» – це виставка, де світ українського воїна показаний без прикрас. Проте і тут можна знайти трепетний промінь надії. Адже добро завжди перемагає зло.

Фещук Н. «Картини – це єдина мова, якою можу говорити про війну. Ще пару днів у Художньому музеї триватиме виставка бійця ДУК «Правий сектор» Дани Виноградової // Чернівці. – 2016. – 28 лип. (№ 30). – С. 11.
 

Ця незвична виставка дає можливість не лише зазирнути в життя людини-творця, але й побачити очима художниці Україну, якою бачить її Дана. Бог дав їй таланти малювати й писати пісні, але найбільший її талант – любити Україну.

Киянка Дана відстояла з усіма на Майдані, пішла в АТО. І там не переставала творити. Більша частина картин на цій виставці розповідає саме про війну на Сході України. Хай назва АТО залишається політикам, бійці там – на війні.

«Буремна Україна» Дани Виноградової / підготувала Л.Хомич // Версії. – 2016. – 28 лип. – 3 серп. (№ 30). – С. 12.
 

Експозиція й починається з фотопортретів Василя й Максима один проти одного на протилежних стінах, а далі – півсотні їхніх світлин (28 від Василя Салиги й 24 від Максима Козменка), а по-друге, як концептуально зазначають самі автори, вони хотіли у своєму спільному проекті показати і зовнішнє, помітне життя міста і те, що ховається, як вони кажуть, «між символів і знаків».
По-третє, автори й справді вловлюють життя нашого міста по-рідному, в творчому дуалізмі: якщо Василь на своїх світлинах намагається показати зупинену мить у подробицях (але з можливістю для глядача «зловити» й емоції, і те, що передувало знімкам), то роботи Максима, як помічають і прості відвідувачі, й знавці, якісь ніби…швидкі, легкі, настроєві.

Зупинені миті чернівецького життя – на світлинах «Вернісажі» / підготувала Л.Хомич // Версії. – 2016. – 28 лип. – 3 серп. (№ 30). – С. 12.


На виставці представлено майже 50 фоторобіт. Вони показують ніби звичне і таке незвичне життя міста. У фото об’єктив авторів потрапляли різні чернівчани: відомі і не зовсім, ті, хто ризикував життям на війні, і ті, хто ледь не плаче за радянським минулим…

Фещук Н. В об’єктиві – непримітне місто. У центрі культури «вернісаж» відкрилася виставка робіт двох чернівецьких фотографів Василя Салиги та Максима Козменка «Чернівці: ФОТОДУАЛІЗМ» // Чернівці. – 2016. – 28 лип. (№ 30). – С. 11.

У «Вернісажі» ще одна персональна виставка. Художниці лише 14-ть, але вона вже цілком дорослий автор, хоча й каже,що має ще багато чого вчитися у мистецтві. А ще вона хоче передавати людям свій позитив.
Виставка для Софії Білявської – перша персональна у Чернівцях.
Для нинішньої виставки відібрані акварелі. Півонії, іриси, гортензії, прикрасили собою білі стіни зали. А ще софії вдаються пейзажі – теж аквареллю

Позитивні пейзажі та квіти від Софії Білявської / підготувала Л.Хомич // Версії. – 2016. – 28 лип. – 3 серп. (№ 30). – С. 12.
 

Ансамбль починався як танцювальна група при хореографічній школі Шумка ( Canada’ s Ukrainian Shumka Dancers), але згодом виріс у самостійний творчий колектив з оригінальними масштабними постановками, хором і оркестром.

Варто підкреслити, що колектив не показує щось стародавнє, ніби вийняте з бабусиних скринь: «Viter» об’єднує українське традиційне народне мистецтво з сучасними мотивами

Вітер з Едмонтона приніс чернівчанам радість справжнього мистецтва / підготувала Л.Хомич // Версії. – 2016. – 28 лип. – 3 серп. (№ 30). – С. 12.

Концерт тривав більше двох годин. Дехто тримав у руках дитячі іграшки. Адже на концерт приїхали і прийшли родичі тих, хто танцював і співав на сцені. Один із танців під назвою «Буковинські жінки» вразив глядачів найбільше. Адже поєднав давні і сучасні мотиви.

Фещук Н. Артисти плакали від овацій. Відомий колектив «Вітер» із країни кленового листка (м. Едмонтон, Канада) дав аншлагів концерт у Чернівецькій філармонії // Чернівці. – 2016. – 28 лип. (№ 30). – С. 10.

На VII Одеському міжнародному кінофестивалі (ОМКФ) кращим українським повнометражним фільмом визнано фільм режисера Тараса Ткаченка «Гніздо орлиці».
В основі стрічки – класика жанру нашої місцевості: щоб прогодувати сім’ю, буковинка подалася на заробітки до Італії (автор сценарію – чернівецький письменник Василь Мельник. Нині покійний)

Фільм про буковинську заробітчанку переміг / Підготовила О.Шупеня // Погляд. – 2016. – 28 лип. (№30). – С. 22.


Фільм режисера Тараса Ткаченка розповідає історію жительки одного з буковинських сіл Дарини.
Зйомки фільму відбувалися здебільшого у місті Чернівці та околицях Буковини, зокрема у райцентрі Вижниця.

Фещук Н. Автор сценарію фільму «Гніздо орлиці» – чернівчанин. Кращим українським повнометражним фільмом на Одеському кінофестивалі стала стрічка, яку знімали на Буковині// Чернівці. – 2016. – 28 лип. (№ 30). – С. 10.

Епатажний чернівецький художник Анатолій Федірко презентував у Чернівцях мистецький проект.
Його мета – трансформувати промисловий простір радянської доби (фабрика побутового обслуговування «Силует») в нову якість – мистецький простір. Створивши середовище для спілкування, літературних та музичних презентацій.
Присутні відмітили цікавий інтер’єр закладу. У приміщенні також готують сцену для майбутніх виступів креативних митців.

Ватаман Д. Відкрили арт-кафе. Це єдине кафе суп рематичного мистецтва у світі // Молодий буковинець. – 2016. – 29-30 лип. (№ 62). – С. 12.

У передруках збережено стилістику, орфографію і пунктуацію першоджерел.