07-10-2016

НАШІ НОВІ НАДХОДЖЕННЯ

 П'ятниця, 7 жовтня 2016 року

 

Видавництво «Букрек» не забуває про читачів Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського. Уже вкотре подарували книгозбірні чимало прекрасних книг, які порадують любителів маловідомих творців поетичного та прозового слова, які варті визнання.

 

 

 

 

Малицька Костянтина. Чом, чом, земле моя / Костянтина Малицька; упорядкування, примітки та наукова редакція О. М. Івасюк, В. Є. Бузинської. – Чернівці: Букрек, 2015. – 520 с.: іл.

 

Творчість Костянтини Малицької (1872-1947) мало відома сучасному читачеві. Пропоноване видання містить поезію, прозу, літературно-критичні статті, спогади й листи письменниці, що є своєрідним віддзеркаленням внутрішнього світу авторки. Відгуки про К. Малицьку допоможуть читачеві усвідомити особливості її художнього бачення світу. А мова творів заслуговує на особливу увагу з огляду на те, що вона слугує яскравим свідченням індивідуального світобачення і світосприймання самої письменниці. Для широкого кола читачів-шанувальників української літературної думки.

 

 

Тименко Григорій. На вулиці мертвого сонця: поезії / Григорій Тименко. – Чернівці: Букрек, 2015. – 200 с. – (Серія «Третє тисячоліття: українська поезія»). ISBN 978-966-399-677-6

Творча й особиста доля Григорія Тименка – одна із сумних сторінок історії української літератури. Його поезія випереджала свій час, натомість і мотивами, й способом письма співзвучна нашій добі.

«Якесь моторошне відчуття позачасся поетичного від читання віршів Григорія Тименка (1945-1968), автора двох рукописних збірок "Голос невидного" і ""На вулиці мертвого сонця", які збереглися в архіві Івана Дзюби. Сам поет безслідно зник у листопаді 1968 року. Читати вірші Тименка нелегко. Це моторошне відчуття поза/ і безчасся – індивідуального, суспільного. Це меланхолійно-екзистенційне очікування апокаліпсису, національного, культурного, індивідуального. Це моторошне розуміння приреченості індивідуальних зусиль оживити простір навколо себе і в собі. Чимось невловимим доля Тименка нагадує долю Архипа Тесленка – така ж приречено-жорстока самота і таке ж людське збайдужіння… Як сумно, що ці вірші не появилися друком в середині 60-х, тоді, коли були написані. Можливо б, частина фальшивих кумирів 60-х лагідно забулася, а обличчя справжньої поезії заяскравіло ще одним чесним іменем талановитого митця» (Євген Баран)
 
Більше Євген Баран про книгу за посиланням: zolotapektoral.te.ua/evhen-baran-holos-nevydnoho/

 
Сореску Марин. Драбина в небо: поезії / переклад з рум. Ю.І. Якимчука – Чернівці: Букрек, 2016. – 144 с. 

 

Марин Сореску (1936-1996) – румунський поет, есеїст, прозаїк і драматург. Один із найвидатніших румунських письменників ХХ століття. Переклади його поезій українською вперше виходять окремою книжкою. Хочеться вірити, що українські читачі гідно оцінять професійну роботу перекладача, а «чужий» Сореску стане для них близьким і «своїм».

«…я слухав його, занурюючись у книги, звідки, мов дивовижні птахи, вилітали парадоксальні метафори. Його роздуми про Адама і Єву, Шекспіра, Дон Кіхота, Емінеску, Дон Жуана, всесвіт, час, Швейка, світло і темряву впорядкували філологічний хаос в моїй голові і серці…» (від перекладача)

 


Байрак Ярема. Стривожені зорі: поезії, проза, чернетки, листи / Ярема Байрак; упорядкув. В. Горбатюка. 2-ге вид., переробл. і доповн. – Чернівці: Букрек, 2013. – 168 с.: іл. – (Серія «Хранителі рідного слова») ISBN 978-966-399-523-6
 
Життєвий шлях і творчість цього письменника майже невідомі в Україні. Народився на Полтавщині, жив на Буковині й Поділлі, загинув у Румунії. Та ось
його поезії, прозові твори таки повертаються під зорі України. Шлях нелегкий, але він уже звершений, і тепер читач має відкривати для себе літературні зорі Яреми Байрака (справжнє прізвище – Харитон Бородай). Ті зорі високі, ясні, манливі, стривожені й лагідні... для широкого кола читачів.

Таран Людмила. Прозорі жінки / Людмила Таран. – Чернівці: Букрек, 2015 – 316 с.

 

Тіло і душа так часто перебувають у суперечливих стосунках, ніби не належать одній людині… Цим мучаться, про це розмірковують і над цим сміються героїні новел Людмили Таран із її нової книжки «Прозорі жінки». Упізнавані ситуації та деталі, буденне та містичне переснувалися в її прозі, як це буває і в житті. Для прочитання жінками, щоб упізнати себе, для прочитання чоловіками, щоб зрозуміти жінок.

Цікаву зустріч і презентацію книги за участі авторки дивіться за посиланням www.youtube.com/watch
 

 

Запрошуємо у світ, де поетичне слово зачаровує своєю силою, а проза – вабить відкривати нове!

Підготувала Інна Лакуста