НАШІ НОВІ НАДХОДЖЕННЯ

«Емоції, відчуття, деталі образу великого поета і борця – саме ці речі є основою книжки, головним її стрижнем. Кириченко намагалася згадати кожну зустріч і кожне слово. головною перевагою книжки «Птах піднебесний» я б назвав поєднання потужної емоційної наснаженості, пружності з величезною спостережливістю, увагою до дрібниць. Саме такі риси допоможуть нам краще запам’ятати драматичну другу половину ХХ століття» (Олег Коцарев).

Більше читайте тут.

Кралюк Петро. Таємний агент Микола Гоголь, або про що розповідає «Тарас Бульба» [Текст]: нарис / Петро Кралюк. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2016. – 176 с.

Нова праця Петра Кралюка – спроба авторського дослідження гоголівської повісті «Тарас Бульба» з погляду ролі цього тексту в культурно-політичному дискурсі як у ХІХ столітті, у добу романтизму, так і в нинішні часи. Дослідник розглядає місце «Тараса Бульби» в різних системах координат: імперській російській, провінційній малоросійській, польській, єврейській тощо. Висловлено сміливі припущення щодо біографії самого Гоголя. Ставиться ціла низка питань про внутрішні інтенції автора повісті; прискіпливий текстуальний аналіз подекуди наштовхує на суперечливі висновки – втім, саме в цій непрямолінійності можна добачати глибину і життєздатність гоголівського твору. Книжка неодмінно збагатить бібліотеку кожного шанувальника української гуманітаристики.

Редінґ Барбара. Безумці: З історії кохання Михайла Коцюбинського та Олександри Аплаксіної: роман/ Барбара Редінґ. – К.: ВЦ «Академія», 2012. – 184 с. – (Серія «Автографи часу»)

Про такого (не)однакового Коцюбинського читайте тут.

Леся Українка. Листи: 1876-1897/ Упорядкування Прокіп (Савчук) В.А., передмова Агеєвої В. П. – К.: КОМОРА, 2016. – 512 с. – Іл. – (Серія «Personа»)

З ким товаришувала Лариса Косач, ким захоплювалася і з кого кпила, що читала, де бувала, чим журилася і про що мріяла, як народжувалися задуми її творів… Із листів, написаних до рідних, близького оточення і «товаришів по зброї», перед нами постає молода, енергійна, блискуче освічена українська аристократка, яка активно відстоює свої погляди, творить нові смисли і змінює світ. Уперше опублікований без вилучень, зі збереженням авторського правопису, епістолярій Лесі Українки відкриває читачам можливість по-новому побачити одну з найяскравіших постатей української культури межі XIX-XX століть. 

Цікаво, що примітки часто займають на сторінці більше місця, ніж сам лист. Набір із автографів, упорядкування й коментарі забрали в упорядниці півроку, але цьому передувала тривала пошукова праця. Ініціаторами проекту були літературознавиця Віра Агеєва і письменниця Оксана Забужко, а науковою редакторкою – авторка праці «Леся Українка. Життя і тексти» Лариса Мірошниченко. Ця величезна архівна робота варта, як мінімум, поваги, а якщо згадати, який у Лесі Українки був почерк (особливо – у дитинстві), ще й захоплення.

Детальніше читаймо на Читомо www.chytomo.com/issued/listi-lesi-ukraiinki-na-cej-raz-bez-prometeya

Горак Р. Третя варта. Есеї про Франка. – Львів: Апріорі, 2012. – 480 с.: іл.

Який насправді характер носив так званий перший соціалістичний процес над Іваном Франком? Чого саме ним польська шляхта хотіла відволікти увагу суспільності і що скривається за цим? Які справжні причини другого та третього арештів Івана Франка? Які події лягли в основу його повістей «Для домашнього вогнища» та «Основи суспільності»? Чим хворів і від чого помер Іван Франко? На всі ці питання відповідає збірка есеїв львівського письменника Романа Горака, які свого часу публікувались на сторінках журналу «Дзвін». Це найбільш гострі питання в біографії Івана Франка, які досі намагались обминути дослідники. Зокрема й те, як була сприйнята пропозиція з висуненням на нобелівську премію у галицькому суспільстві. Читач вперше почує з уст письменника Івана Франка правду про перебування в «Притулку для Січових Стрільців», а також історію із заповітом письменника духовним і матеріальним… У книзі використано світлини з фондів Львівського меморіального музею Івана Франка. Світлини з натури Р. Горака. В оформленні обкладинки використана картина Рембрандта «Нічна сторожа».

Роман Горак – прозаїк, есеїст, драматург, член Національної спілки письменників України, заслужений працівник культури України, професор, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка. Своїми романами-есеями Роман Горак створив своєрідну історію української літератури в Галичині, подібної якій не має жодна література. Всього в доробку автора понад 300 досліджень і статей про багатьох українських письменників.

«З різних її періодів та історичних епох він вибирає для оповіді найбільш знакові постаті, які уособлюють час і дух того часу, і вплітає їх в основну магістраль розвитку нашої літератури» (Ярослав Гнатів).

Фільм про Івана Франка за сценарієм Романа Горака дивіться за посиланням www.youtube.com/watch

Горак Р. Бажав я для скованих волі… Біографія Івана Франка/ Роман Горак. – Львів: Апріорі, 2015. – 320 с.

Іван Франко – це рідкісний у світовому контексті й унікальний в українській історії приклад універсального генія – всебічно обдарованої й гармонійно розвинутої творчої особистості, що реалізувала власний потенціал не в одній, а одразу в багатьох галузях культури та науки. Великий художник слова, громадсько-політичний діяч, вчений філософ, етнограф і фольклорист, видатний літературний критик, публіцист і перекладач, драматург, пристрасний народний трибун – ось хто такий Іван Франко.

Горак Р. Кинути каменем: есеї про Ірину Вільде/ Роман Горак. – Львів: Апріорі, 2016. – 540 с.: іл.

До цього видання включено написані у різний час есеї львівського письменника Романа Горака «Таємниці Ірини Вільде», «Кинути каменем» та «Ота одвічна загадка любові», які відкривають для читача невідомий світ видатної української письменниці Ірини Вільде, котрій судилося жити в складних історичних умовах та який знайшов своє відображення на сторінках її творів. І саме Ірина Вільде власноруч написала таке: «Даю цю справку Горакові Роману, що він має написати про мене всю правду і тільки правду. Прошу йому вірити. В цьому власноручно розписуюсь дня 26 грудня 1978 року».

«Щоб увійти письменникові у безсмертя потрібно успішно скласти два екзамени: один перед сучасниками, а другий - перед історією» (Ірина Вільде).

Віртуозно приправлені авторами нові книги чекають на своїх смаківників!!!

Підготувала ІННА ЛАКУСТА