Нестор Літописець – «Батько української історії та словесності»

Пятниця, 3 листопада 2016 року
 
9 листопада Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Нестора Літописця – ченця Києво-Печерської Лаври, «батька руської історії», укладача літописної «Повісті минулих літ», автора «Читання про святих князів- страстотерпців Бориса і Гліба» та «Житія преподобного Феодосія Печерського». Всесвітню славу Нестору принесла його участь у літописанні Київської Русі. Він переробив зведення Нікона (1073) та Іоанна (1093), опрацював низку нових усних і письмових джерел, довів розповідь до 1113 року, надав їй літературної форми.
 

Він є автором «Повісті временних літ», повна назва якої «Се повести времяньных лет, откуда есть пошла Руская земля, кто в Киеве нача первее княжити, и откуда Руская земля стала есть». Точна дата народження не відома, приблизно це 1056 рік. Присвятив своє життя релігійній справі: до кінця своїх днів був ченцем Києво-Печерської лаври. Помер святий літописець, як уважають дослідники його творів, у 1113–1115 рр., коли мав, на думку антропологів, близько 60–65 рр. Час канонізації прп. Нестора невідомий, проте є підстави вважати, що його ім’я вписане в зірку, як і імена інших святих, було в центральному нефі Великої церкви Києво-Печерської було лаври з ХV ст.

В Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського відкрита виставка до Дня української писемності та мови.

На даній виставці можна ознайомитися з багатьма цікавими книжками, які б допомогли заглибитись в історію минулого.
 
Це Граматика Мелетія Смотрицького 1619 року і латиномовна «Граматика словенська» Івана Ужевича.
 
Із сучасним станом науки про українську мову можна ознайомитися у дослідженнях Олександра Царука «Українська мова серед інших слов’янських мов», монографіях Ореста Ткаченка «Мовна і національна ментальність» і Флорія Бацевича «Духовна синергетика рідної мови», в якій досліджено історію розуміння людської мови як глибинно-символічного, духовного явища нерозривно пов’язаного з Вічними Божественними Логосами і пізнавальною діяльністю людини. У книзі Станіслава Губерначука «Трипілля і українська мова» автор простежує найдавніші витоки української мови. У виданні О.Д. Пономаріва «Українське слово для всіх і для кожного» містяться спостереження над традиційними й новими явищами в український літературній мові, даються поради щодо вибору найкращих варіантів висловлення думки в галузі лексики, вимови, наголосу, морфології, синтаксису, стилістики, фразеології.
 
Окрасою виставки є праці мовознавця Юрія Шевельова. Перша книга «Вибраних праць» Ю. Шевельова, найвидатнішого українського гуманітарія, представляє доробок ученого в різних галузях мовознавства. Сюди ввійшла його класична праця «Українська мова в першій половині двадцятого століття (1900–1941): Стан і статус», полемічна розвідка «Так нас навчали правильних проізношеній», в якій Шевельов спростовує деякі псевдонаукові концепції радянських лінгвістів, статті, що висвітлюють погляди вченого на актуальні правописні й лексикографічні проблеми. Кілька розвідок Шевельова, вміщених у збірнику, присвячено історичним питанням походження й розвитку української мови.
 
 
 
Детальніше з вартісними виданнями можна ознайомитися, завітавши в муніципальну бібліотеку ім. А. Добрянського.

 
Підготувала ЛІВІЯ КОСТЮК