11-11-2016

"КНИГА В ЖИТТІ ЧЕРНІВЧАН"

П'ятниця, 11 листопада 2016 року
 
Авторська програма «Книга в житті чернівчан» знову зацвіла на просторах Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського. На цей раз нове життя та силу вдихнули діти, юні чернівчани – учні 6-В класу Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 ім. Ю. Федьковича під класним керівництвом Оксани Вередіної.
 
 
У кожної людини шлях до книги свій. Кожна родина може розказати свою історію як вона прийшла до книги, як намагається привити любов у дітей до бажання читати. Детальніше про свої бібліотеки та вподобання у книжковому різноманітті розповіли: сім’я Заплітних – Русланчик та мама Альона та сім’я Ротар – Іринка, мама Наталія  і тато Володимир. Кожен виступ був підсилений мультимедійними презентаціями із яскравими, інформативно насиченими, цікавими слайдами, над якими працювали учасники заходу.
 
Сім’я Заплітних: Русланчик та мама Альона
 

 
 
 
«Відпочиваю за книгою…», – Руслан Заплітний.
 
Руслан розповідав про своє захоплення спілкуватися з книгою з юного віку. Першими найулюбленішими книгами хлопчика, які ще читала мама, були історії про козаків: 
“Як козаки сіль купували”, “Як козаки на весіллі гуляли” та “Як козаки інопланетянам допомагали”.
Саме ці книги з гарними віршами та неперевершеними ілюстраціями створені за мотивами відомих мультфільмів. Вітчизняний режисер Володимир Дахно та його однодумці створили цілу серію мультфільмів про трьох друзів-козаків, що завдяки своїй кмітливості та відчайдушності завжди виходять переможцями навіть у найважчих ситуаціях. Ці мульфільми – класика українського анімаційного кіно, а тепер і книг.
 
 
Першою книгою, яку Руслан прочитав самостійно, а це було ще до того як він пішов до школи, стала збірка оповідань “Улюблені мультики малюкам” художника-укладача Вячеслава Назарука. У книзі представлено розповіді про дивовижних героїв мультфільмів, які завжди потрапляють в якісь кумедні історії. Такими були ще перші захоплення хлопчика, але як стало зрозуміло далі, саме ці перші книги сформували вподобання у виборі книг тепер.
 
 
 
Зараз хлопчик захоплюється книгами з елементами фантастики, пригод, містики і чогось невідомого. Останньою збіркою книг, що були прочитані Русланом стали романи відомої англійської письменниці Джоан Роулінг про юного чарівника Гаррі Поттера і його вірних друзів.
 

 
 
Наразі юний книголюб читає пригодницький роман відомого українського автора Володимира Рутківського “Джури козака Швайки”. У захоплюючому романі розповідається про юного богатиря Демка Дурна Сила, малого волхва Санька, Грицика та сміливого козака Швайку з його вірним другом вовком Барвінком, які з гідністю виходять із різних складних ситуацій. Руслан зазначив, що з величезною любов’ю ставиться до своїх книг, та весь вільний час витрачає не на комп’ютерні ігри чи перегляд телепрограм, а на прочитання книг!
 
 
 
 
«Книга займає важливу роль у нашій сім’ї»,  – Альона Заплітна.
 
Книга дарує нам нові враження, мудрість, дозволяє пізнати світ із кращих його сторін. Завдяки книзі ми пізнаємо багато нового та стаємо більш мудрішими і досвідченішими.
Альона Заплітна пригадує як розпочала знайомство свого сина із книгою: «Русланчик, дивився цікавими, розуміючими очима і слухав, що читають. Потім ходив за мною із улюбленими на вигляд книгами і просив, щоб почитали. А коли вже навчився читати – то іноді не відірвеш від улюбленого заняття».
 
 
Пані Альона розповіла, що сама вона захоплюється книгами, у яких розповідається про життя українського народу, його історію, нелегку долю матері та жінки: "Розколоте небо" та "Помилка" Світлани Талан, "На запах м'яса" та "Мати все" Любка Дашвара, "Записки юного врача" Михайла Булгакова. Також читає професійну літературу, що пов'язана із медичною сферою (акушерство, гінекологія, педіатрія, психологія).
 
 
 
Татові Руслана подобаються книги, які сповнені чимось фантастичним і таємничим, здебільшого це книги жанру фантастика, містика, пригоди, фентезі як сучасних авторів, так і класиків. Приміром серія книг "Сталкер" є однією з улюблених, також "Мастер і маргарита" Михайла Булгакова та "Вій" Миколи Гоголя.

 
 
Маленькій сестричці Руслана, яка ще не вміє читати, найбільше подобається слухати казки із серії "Золота класика Уолта Діснея": “Аліса у Країні Чудес”, “Бембі”, “Книга джунглів”, “Панночка й Приблуда”. По-секрету, Руслан признався, що іноді полюбляє теж слухати, як мама читає сестричці.
 

 
Вподобання усіх членів сім’ї Заплітних – різні, але у них є чудова традиція збиратися разом та обговорювати прочитані книги. Це допомагає відволіктися від проблем, створити сімейний затишок і помріяти, примірявши на себе якогось персонажа, поговоривши про його подвиги. Щоб читати книги – треба цього захотіти і ніяких виправдань не потрібно шукати. Як зазначають наші гості, книги варті того, щоб витрачати на них кошти, адже нічого не зрівняється з тим ароматом і тією поживою для твого єства. Тому впевнено можемо сказати, що традиція сімейного читання книг – дуже цінний скарб, який впливає на відносини в родині, стосунки між батьками і дітьми.
 
 
 
 
 
 Сім’я Ротар: Іринка, мама Наталія, тато Володимир


 

 
«Книга мій надійний друг», – Ірина Ротар.
 
Книга вірно служить людям упродовж багатьох століть. Усе життя ми звертаємося до книг. Це справжнє диво, не тільки тому, що там описані людські долі, історії країн та міст. Із самого дитинства Іринці читали книжки батьки і їх назбиралося чимало. В бібліотеці родини книги, які написали і мама з політичних наук, і бабуся з історії України, і дідусь з теорії економічних відносин, але щоб опанувати їхній зміст – дівчинці ще потрібно трішки часу і знань. Тому вона читає книги для свого віку, а також мріє про написання власної і не тільки українською мовою! Цікавим є те, що дівчинка бере приклад із сім’ї і хоче продовжувати традицію читання книг та їхнього написання.
 
 
Коли поставити питання Іринці, яка її улюблена – то однозначної відповіді точно не отримаємо, адже 
бібліотека дівчинки поповнюється новими книжками, які цікаві, жартівливі, захоплюючі, такі, що спонукають задуматися про свої вчинки і вони стають улюбленими, а також вже чимало прочитано і кожна з них є дорогою для серця і душі.
 
Нещодавно юна любителька книг поповнила свої знання, прочитавши книгу Бодо Шефера «Пес на ім’я Мані, або абетка грошей», у якій розповідається дуже цікаво дітям про бізнес. Дівчинка Кіра, головна героїня книги, мріяла про песика, але їй довелося дізнатися, що гроші не виникають у гаманцях батьків просто так. І саме бажання про домашню тварину допомогло дівчинці та її батькам опанувати фінансову грамотність і навчитися розпоряджатися грошима. Важливим є те, що в процесі навчання персонажі говорять про те, що саме книга навчає та дає змогу розвиватися і ставати успішним.
 
 
Найбільше Ірина Ротар полюбляє книги написані скандинавськими письменниками для дітей, особливо переклади видані «Видавництвом Старого Лева». Це книги Віґдіс Йорт «Йорґен+Анна=Любов», А. Аудґільд Сульберґ «Хто проти суперкрутих», Ніни Елізабет Ґрьонтведт «Абсолютно нецілована», де розповідаються цікаві та повчальні історії з життя однолітків дівчинки. Також у книгах йде мова про те, як виникає дружба, формується почуття поваги до іншого, стверджується самоповага. Головне – про що підмітила дівчинка прочитавши книги, це те, що кожна людина унікальна, вона має свої інтереси і чим швидше ми це зрозуміємо тим більш гармонійними будуть наші відносини зі світом.
 

Особливе місце у бібліотеці нашої гості займає книга Сью Таунсенда «Таємний щоденник Адріана Моула», де мова іде про хлопчика, який жив у досить бідній сім’ї і вчився заощаджувати, допомагати іншим людям, справлятися із труднощами та знаходити справжніх друзів. Під час розповіді про цю книгу, Іринка емоційно пригадувала різні уривки і дуже захопливо рекомендувала для прочитання.
 
 
На святкові події найкращим подарунком для юної книголюбки – звісно книги. Найцікавішою із подарованих виявилася книга «Клас пані Чайки» Малгожат-Кароліни Пекарської, де дівчинці було цікаво прочитати, що вчителі жартують, веселяться і радіють життю, як і діти, а також весь час вчаться разом із учнями.

Ще в початковій школі дівчинка захопилася прочитанням гуморесок Павла Глазового, над героями якого сміється вся родина Ротар, а бабуся з дідусем пригадують як колись у студентські часи відбувався конкурс на кращого читця-гумориста. Також дівчинка полюбляє читати анекдоти зі збірника «Весела перерва».

 
 
 
Юна чернівецька леді вподобала ще одну книгу написану відомою українською дизайнеркою Оксаною Караванською «Стильна книжка для панянки». Важливим є те, що авторка не лише привчає маленьких модниць гарно одягатися, а й виділяє етностиль, де поважно займає місце буковинська вишиванка, яку можна поєднувати з будь-яким стилем одягу.
 
 
У планах Ірини прочитання найближчим часом книг про Джуді Муді, дівчинку яка створює гарний настрій та з кожною книгою зростає на рік. Меґан Мак-Дональд написала 15 книг в цій серії, з них тільки 3 перекладено на українську – решта англійською мовою. Наша гостя хоче прочитати всі книги авторки, тому в планах придбання книг мовою оригіналу та їхнє прочитання. Дівчинка сміливо заявляє, що книга надійний друг, порадник, який відкриває двері у світ нового та непізнаного!
  
 
 
Директор бібліотеки Леся Щербанюк зауважила, що в свій час і Ольга Кобилянська виросла на скандинавській літературі, яка вважається глибоко психологічною та повчальною, яка допомагає зрозуміти себе, своїх друзів, цей світ, і побажала дівчинці видавати не тільки свої книга, а й перекладати на англійську українські книги, що допоможе зробити Чернівці – відомою столицею перекладу.

 
  
 
 
«Все, що вкладаємо в дитину тепер – може стати її захопленням згодом», – Наталія Ротар
 
Френсіс Бекон казав, що «книги – кораблі думки, що мандрують по хвилях часу і бережно несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління».

Наталія Ротар пригадує як читала маленькій Іринці книгу «365 віршів на кожен день» і згодом, коли дівчинка навчилася лише говорити, то почала вже розповідати мало не кожен вірш напам’ять. «Все, що вкладаємо в дитину тепер – може стати її захопленням згодом. Так і відбулося», – каже наша гостя. Хоча, як пригадує пані Наталія, пошук своєї літератури для доньки виявився нелегким, достатньо складним, тому що багато книжок, які починали читати не зовсім були до душі і задоволення від процесу не приносили. Та одного разу на книжковій виставці-ярмарку у Одесі, Іринка познайомилася із книгами «Видавництва Старого Лева» і виявили сферу інтересів читання. Тепер – це видавництво її улюблене.

«Якщо дитина читатиме щодня, то у неї буде інтерес не тільки до читання, а й всього що відбувається у суспільстві, буде розвиватися інтерес до збереження рідної мови, культури, відтворення її, і таким чином жити в цьому світі», – зауважує мама Іринки.
Бібліотека Іринки Ротар

Перша книжка, якою в дитинстві захопилася пані Наталія і дотепер її перечитує – це подарункове видання Тараса Шевченка 1954 року. Загалом читає наукову літературу за своїм фахом, але іноді перечитує і класику, і сучасну художню літературу. Варто зазначити, що у сім’ї Ротар є традиція мати бібліотеки на будь-який смак, адже вподобання кожного найрізноманітніші, до того ж іноді виникає бажання переглянути щось новеньке і не зовсім у твоєму стилі.
 

«Кожного дня потрібно читати 30-40 сторінок обов’язково!», – Володимир Ротар
 
Книга відіграє у житті дуже важливе значенні, все життя пов’язане з книгою. Це вже п’ята бібліотека, яку збирає сім’я. Першою була дитяча і юнацька бібліотека пана Володимира, яка залишилася у батьків молодшому братові. В 1992 році у студентські роки наш гість не тільки збирав, а працював з книгами, що ще більше спонукало до колекціонування як змісту, так і форми. Є у родини наукова бібліотека – навіть більша ніж художня, вона зберігається у батьків дружини і збирається ще з 70-х років. Там є чимало академічних видань, посібників, які хочеться переглядати, вивчати, читати, що і роблять всі члени сім’ї Ротар. «Іноді навіть не знаєш, що вибрати для прочитання, адже хочеться зануритися в кожну книгу, перечитувати знов і знов. Та знаю точно, кожного дня потрібно читати, хоча б 30-40 сторінок обов’язково», – зазначає Володимир Ротар. Тепер усі допомагають формувати бібліотеку доньки Ірини, про яку ми вже дізналися.
 

Не всі книжки, які читаєш варті того, що б їх прочитати ще раз. Та для цього треба взятися до прочитання, щоб дізнатися що буде до душі тобі. Пан Володимир читає і художню, і наукову, і історичну, і спеціальну юридичну літератури. Найбільше до вподоби фантастика, «Пікнік на узбіччі» братів Стругацьких «Мастер и Маргарита» Михайла Булгакова. Перша книга, яка вразила нашого гостя «Пригоди Робін Гуда», яку перечитував багато разів починаючи з 1 класу і аж до студентських років. До сих пір подобається книга Всеволода Нестайка «В країні Сонячних Зайчиків», яку дуже рекомендовано для прочитання усім.
 

 
Наш гість полюбляє залучати до свого вподобання сучасні технології – використовує електронні книги. Чому в множині? Бо наразі вже третя по рахунку, так інтенсивно використовуються. Чимало електронних книг прочитано, ті що дуже подобаються купуються в паперовому примірнику, щоб перечитати і насолодитися «живою» книгою. Для бібліотеки доньки поки обирають паперові книги, адже це багатство мовлення, епітети, різнобарвне спілкування, книга вчить як жити. Найяскравішим показником для батьків Іринки – це справжні емоції пов’язані із книгою.
 

 
Ще довго гомоніли усі учасники нашого дійства «Книга в житті чернівчан» про роль книги в житті. Завдяки бібліотекарю та вчителю української літератури Анатолію Смольському, у нас випала нагода дізнатися про улюблені книги майже усіх учасників нашого заходу, адже діти ділилися своїми враженнями про захід ще й наступного дня, вже в школі. Серед книг, які читають діти «Мері Поппінс» Памели Тревіс, «Чарлі шоколадна фабрика» та «Матильда» Роальда Дала, «Пригоди в лісовій школі» Всеволода Нестайка, «Різдвяна пісня» Чарльза Діккенса, «Гаррі Поттер» Джоан Роулінг, «Пригоди барона Мюнхаузена» Рудольфа Распе, «Аліса в країні чудес» Льюїс Керолл. Серед загальновідомих книг серед улюблених виявилися і не дуже відомі: повість «Сашко» Леоніда Смілянського, «Мій дідусь був черешнею» Нанетті Анджели, «Таємний сад» Бернет Френсіс Годґсон. Єдине, що зацікавило, що більшість дітей не звертають увагу на авторів творів – лише на назву та зміст, але це вже тема іншого заходу.
 

 
Книга – наш друг, який навчає, розважає, дозволяє відпочити від буденних проблем та негараздів і дає змогу зрозуміти, яке роль нас у цьому світі. У всіх учасників було багато емоцій і кожен виніс свій урок: хто зрозумів для себе, що читати потрібно більше, хто підміт
ив роль батьків у цьому процесі, а хто дізнався нові книги для прочитання.
 
Авторська програма Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського «Книга в житті чернівчан» довела, що книга залишається у житті жителів нашого міста і відіграє дуже важливу роль. Сподіваємося, що нові юні сили дадуть змогу розквітнути нашим починанням та знову зібратися на теренах нашого закладу.
 
 
В матеріалі використано фрагменти презентацій учасників, фото Анатолія Смольського та Інни Лакусти.
 
Підготувала ІННА ЛАКУСТА