18-11-2016

ВІДКРИТА ЛЕКЦІЯ ІЗ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ТА ОСВІТИ

П'ятниця, 18 листопада 2016 року
 
17 листопада в Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського відбулася відкрита лекція з музичного краєзнавства «Розвиток музичного мистецтва та освіти на Буковині кінця ХІХ – початку ХХ століття» про двох незламних титанів духу.
 
Студенти 5 курсу мали змогу почути про двох визначних людей нашого міста, які зробили неоціненний внесок у розвиток музичного мистецтва та освіти Чернівців – відомого хорового диригента, композитора, фольклориста, педагога, народного артиста України, Заслуженого діяча мистецтв Андрія Кушніренка та українського поета, літературознавця, мовознавця, мистецтвознавця, педагога, Заслуженого діяч мистецтв України Анатолія Добрянського. Лекцію  провела викладач кафедри музики ЧНУ, кандидат педагогічних наук Ярина Маноліївна Вишпінська. Також були присутні гості – завідувач кафедри музики ЧНУ, кандидат педагогічних наук Вадим Анатолійович Лісовий, методист українознавства ІППОЧО, заслужений працівник освіти України Тамара Антонівна Мінченко. 
Пані Ярина розповіла цікаві моменти життя та праці Андрія Кушніренка, дала глибокий аналіз його творчості та педагогічної майстерності. Кожна розповідь була проілюстрована цікавими виданнями, фото та відеорядом. Присутні змогли почути й побачити за допомогою мультимедійних засобів записи концертних виступів Заслуженого академічного Буковинського ансамблю пісні і танцю вже нині імені Андрія Кушніренка.
 


Директор Муніципальної бібліотеки Леся Ілярівна Щербанюк розповіла про Анатолія Добрянського та його співпрацю з Андрієм Кушніренком. В доробку співпраці є опера «Буковинська весна», яка зацікавила наших гостей для подальшої реалізації, адже її виконання на сцені було дуже давно та одноразово, а цей шедевральний твір вартий уваги.
 

Говорячи про велику подвижницьку працю титанів духу на ниві рідної культури, на думку приходять слова іншого відомого митця, великого патріота, народного артиста, лауреата Державної премії імені Т. Г. Шевченка Анатолія Мокренка, який розуміючи красу і незмінність народної пісні, у своїй книзі «У серці – рідна Україна», пише:

«Рідна мова, рідна пісня – генетичний код, своєю таїною пов’язаний з народом, віками його історії ….
Пісня – слід людини з далекого минулого в день сущий. Не втрачаймо ж його: він показує напрямок нашого природного руху до мрії та щастя…
Пісня народу – це символ розквіту усієї його духовної культури, його творчого генія. Зберегти в чистоті і святості пісню – значить зберегти культуру, в якій пісня – найдемократичніший, найоперативніший матеріал.
Узяти пісню в серце – значить зберегти її, а заспівати – значить примножити».
 

В нашій бібліотеці є архіви, які мають дуже велику вагу для дослідження. У нас багато незвіданих глибин – тож запрошуємо усіх до їхнього осягання і підкорення.
Інна Лакуста