Круглий стіл «Про Чернівці говорять гості міста: проблеми та перспективи розвитку туризму»

Середа, 17травня, 2017 року

Круглий стіл «Про Чернівці говорять гості міста: проблеми та перспективи розвитку туризму» з нагоди Всесвітнього дня ЮНЕСКО за культурний розвиток.

В Муніципальній бібліотеці А. Добрянського відбувся круглий стіл за участі екскурсоводів міста, які багато років вивчаючи історичний, науковий та культурний потенціал Чернівців популяризують його славне історичне минуле серед гостей та туристів, створюючи своєрідну атмосферу навколо поліетнічного культурного та архітектурного центру Буковини.

Екскурсовод зі стажем Тамара Григорівна Рудяга з метою зробити свій особистий внесок у розвиток міського туризмуініціювала серед колег ідею зібрати враження туристів від нашого міста та з’ясувати, що найбільше приваблює, що вони відкривають для себе , а чого не вистачає туристам у Чернівцях. Записуючи власноруч аудіо та відео інтерв’ю з гостями буковинської столиці екскурсовод зрозуміла, що вони можуть слугувати своєрідними вказівниками - підказками для місцевої влади та підприємців куди варто далі рухатись, щоб місто стало ще комфортнішим та привабливішим для туристів.

На зустрічі з колегами в Муніципальній екскурсовод продемонструвала окремі  інтерв’ю туристів з Маріуполя, Харкова, Дніпропетровська, Києва, Берліну, Запоріжжя та інших міст. 

Більшості відвідувачів Чернівці імпонують в архітектурному плані, для окремих з них наше місто стало відкриттям, інші захоплюються ним…
На день сьогоднішній імідж Чернівців - це збережені автентичність, дух минулих епох, атмосфера європейського міста, в якому панує приватність та затишок... Чернівці залишаються містом для інтелектуального туризму, в якому наразі переважає за словами Л. Щербанюк «подивитись - повчитись – послухати», а не «поїсти -попити». Хоча це теж дуже важливо». Варто сказати, що більшість туристів нарікають на велику кількість в середньомісті піцерій та львівського бренду, за відсутності саме чернівецького і буковинської кухні. Також окремі туристи незадоволені відсутністю в магазинах сувенірів буковинських майстрів.
Та у вічі туристам впадають і інші недоліки нашого міста. До прикладу, відсутність в старій частині Чернівців достатньої кількості туалетів, старі тролейбуси, які ще й не так часто курсують, зграї собак, які бігають за групою екскурсантів, різна година на циферблатах міських годинників, відсутність в місті плакатів та інформаційних стендів для туриста, які б дозволяли йому краще орієнтуватись в Чернівцях. Навіть в самому центрі міста не вистачає вказівників вулиць, що завдає немало клопоту водіям туристичних автобусів. Мало інформації про готелі, заклади обслуговування, ресторани. кав’ярні, культурні установив інтернет ресурсах. Відсутні афіші культурних подій та концертів в місті.
Зустрічалися і такі недоліки: брудні тротуари, велика кількість хаотично розміщених електричних та інших проводів у дворику, темні( без освітлення) вулиці Шевченка, Ольжича, Руданського, відсутність магазинів, де можна купити парасолю чи дощовик під час негоди, капелюха чи панаму спекотної днини, шарф у холоднечу.
  Тригодинна оглядова екскурсія містом неабияк стомлює туристів, тому нерідко вони шукають і не знаходять в магазинах легке дешеве взуття. У зв’язку з цим у екскурсоводів є побажання до владників – запустити в місті екскурсійний трамвайчик ( можливо на колесах), який би курсував кількома кварталами міста. Леся Щербанюк виступила з пропозицією – відновити традиційний екскурсійний автобус, який був дуже популярним у міжвоєнні роки та курсував в напрямку Садгори та Цецено. Ним нерідко користувались Леся Українка та Ольга Кобилянська. Адже на Цецено до 1954 року зберігалися розвалини старої фортеці. Нині ж Цецено може приваблювати туристів своїм кінним клубом, рестораном, готелем, миловидними краєвидами, телевишкою та чудовим оглядовим майданчиком, з якого відкривається дивовижна панорама Чернівців. З допомогою невеличких автобусів можна було б гостям відкривати й інші, незаслужено забуті, але не менш цікаві вулички та околиці.
В спекотну погоду немало туристів цікавляться чернівецькими пляжами та набережною, а також не проти залучити до туристичних маршрутів іподром та оглядовий майданчик в Будинку офіцерів.
А ось чернівецькі музеї видаються окремим туристам досить нудними через брак інтерактиву. Вони не хочуть лише споглядати, а хочуть бути задіяними до певного дійства. Не влаштовує туристів і те, що музеї не працюють у вихідні дні і швидко закриваються.
Екскурсоводів же в свою чергу турбує те, що немає вільного доступу до кімнати Яремчука в Обласній філармонії, до органного залу, драмтеатру, ,виникають проблеми при вході на територію в Історико- музейний комплекс Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. В самій Резиденції митрополитів туристів не влаштовує заборона фотографувати внутрішні стіни будівель та відсутність розмінної монети в терміналі на вході. Через що доводиться «проводити фінансові операції» з черговим, який охороняє пам’ятку ЮНЕСКО.
Дивує туристів і велика кількість безхатченків на вулицях старого міста, які чіпляються до них.
Євгенія Пушкова зауважила, що з листопада минулого року екскурсоводи не можуть знайти крайнього, хто б зміг відремонтувати музичний пам’ятник Ференцу Лісту, який після відкриття у 2015 році весь час дивував чернівчан та гостей міста своїми звуками. Екскурсовод каже : «…головний комунальник знає про це, мер, відділ охорони культурної спадщини, відділ благоустрою теж. Але ніхто не знає, хто має відремонтувати пам’ятник. Хоч до консула Угорщини звертайся…».

Дмитро Сірман на засіданні круглого столу повідомив, що біля відреставрованої резиденції чудотворного рабина і відомого цадика в Садгорі немає жодного туалету, а натомість сюди, – до Міжнародного центру хасидизму в Чернівцях, з’їжджаються паломники з усього світу. Крім цієї проблеми є ще й інша розповідає екскурсовод: «Там пів року лежать купи сміття і ніхто не збирається їх забирати».
Постійно повними баками сміття зустрічають Чернівці туристів і в самому центрі середньомістя - навпроти Темпля -єврейського храму збудованого в кінці 19 століття ( нині кінотеатр «Чернівці»).
Після першого захоплення віденською сецесією крають серце туриста нереставровані фасади та парадні в старому місті, які руйнуючись втрачають свою цінність і туристичну привабливість.
Переймаються екскурсоводи і тим, що в місті немає нічого цікавого для дітей, хоча раніше був планетарій.
«Брендом для міста, - каже Леся Щербанюк, - можуть стати «літературні Чернівці» – достойні імена Ольги Кобилянської, Юрія Федьковича, Сидора Воробкевича, Пауля Целана, Михая Емінеску.«Музичні Чернівці» – з іменами Ференца Ліста, Кароля Мікулі, родини Мандичевських, Йосипа Ельгісера, Володимира Івасюка. На кожному з таких імен європейські міста зазвичай вибудовують власний імідж.»
Члени Асоціації екскурсоводів Буковини зі своїми опрацьованими зауваженнями та рекомендаціями мають наміри звернутись до мера Чернівців та до Чернівецької обласної ради. Голова Асоціації Оксана Лелюк хоче заручитися підтримкою представників туристичних фірм та готельного бізнесу. Листи розповсюдять у пресі, щоб залучити до обговорення піднятих проблемних питань громадськість міста та підприємців.
                                                                              Підготувала Галина Мурмилюк.