НОВІ НАДХОДЖЕННЯ


 

В житті Муніципальної трапляються приємні миттєвості, коли наші читачі неочікувано обдаровують бібліотеку рідкісними та цінними для нас книгами. Цього разу вчитель історії та відомий краєзнавець із Садгори Володимир Новак приніс і подарував бібліотеці прижиттєві видання Івана Синюка, котрі віднайшли родичі під час ремонту в будинку, де мешкав письменник.

Життя Івана Ілліча було тісно пов’язане з передмістям Чернівців. Останні роки він мешкав в Рогізні. Тут працював учителем і директором школи, вдруге одружився та доживав свого віку. На будинку за адресою вулиця Ярослава Мудрого (донедавна вулиця Моріса Тореза), 61 нині встановлено меморіальну дошку.

Нагадаємо, Іван Ілліч Синюк ( 1866-1953) був відомий у свій час на Буковині письменник, громадсько - культурний діяч та педагог, який понад 40 років вчителював у школах Буковини, вів активну культурно – просвітницьку роботу, відроджував українську національну культуру. Адже чоловік власне сам народився в україномовному середовищі в селі Кам’янка Глибоцького району. Родині лісничого були добре знайомі не лише таємниці карпатських лісів, а й скарби національно - культурних надбань предків, які мешкали у прадавньому поселенні.

 

На початку ХХ століття Іван Синюк став добре знаним організатором педагогічної періодики – редактором дитячого журналу «Ластівка» та книжкової серії «Крейцарова бібліотека», яку впродовж 1902-1908 років видавала чернівецька філія товариства «Руська школа».

Дитяча допитливість до навколишнього світу, а згодом Чернівецька вчительська семінарія сформувала з молодого чоловіка дослідника педагогічних ідей, який залишив помітний слід на освітянській ниві. Особливо в роки членства в редколегії двотижневика «Промінь», до якого входили такі авторитетні педагоги того часу, як Іван Бажанський, Іларій Карбулицький, Костянтина Малицька, Дмитро Макогон, Омелян Попович, Євгенія Ярошинська та інші відомі педагоги. Це був перший україномовний фаховий суспільно-науковий орган русько-українського вчительства Галичини і Буковини, який виходив з 1904 року. 

Іван Синюк також є автором казок, фейлетонів, нарисів, драматичних творів, але його літературна спадщина є не надто великою. Більшість творів є біографічними, левова їх частка присвячена зображенню та описам різних явищ природи. Зокрема з великою любов’ю була написана в перші роки педагогічної праці його перша – гуцульська казка «Соколець», яка розповідала про урочище Соколець та село Довгополе. Її, як і більшість своїх творів ( «Буря», «Звірячий цвинтар», « Пчоли» та інші твори) уважний до життя природи письменник друкував в газеті «Буковина».

Відомий письменник і педагог Йосип Маковей, будучи на той час редактором часопису відкрив та підтримав не одного обдарованого чоловіка в нашому краї. Всіляко підтримував він і Івана Синюка, свого колегу. В найшановнішій на той час газеті «Буковина» побачили світ і зустріли свого читача більше двадцяти творів Івана Ілліча.


Віднайдені рукописи , опубліковані публіцистичні замітки та художні твори Івана Синюка були впорядковані та в останні роки видані науковцями Чернівецького університету.

Пропонуємо вашій увазі дві прижиттєві книжки нашого земляка: 

Синюк Іван. Чесна Веронія: Драматичний образок з сільського життя підчас світової війни в 4 діях.-Чернівці: Друк « Меркур», 1933.-36с. 

Синюк Іван. Фейлетони.Ч.1 .- Чернівці: Друк « Меркур», 1935.-39с.

 Іван Синюк присвятив ці видання своїм найдорожчим людям, які завчасно відійшли у вічність: дружині Вероні і синові Авриліанові. Останнє видання містить пожовтілі від часу родинні світлини.

 

З подарованими Володимиром Новаком творами Івана Синюка, а також з виданнями, в яких висвітлено його педагогічну і громадську працю, можна познайомитись, відвідавши Муніципальну бібліотеку ім. А. Добрянського.

                                                                                    Підготувала Галина Мурмилюк.