Eric Roll – чернівчанин в масонських кругах.

   1 грудня – 110 років від дня народження патріарха британської політичної еліти, економіста лорда Іпсденського Еріка Ролла (Eric Roll, Baron Roll of Ipsden, 1907 – 2005)

Він народився в родині чернівецького банкіра. Його батько був директором банку і на той час працював в Новоселиці. Мама була вчителькою, тому окрім початкової школи, як було прийнято на той час, він ще й отримав дуже добру домашню науку та виховання. Під час Першої світової війни родина переїхала до Відня, аби в часи розрухи дати хлопцеві гарну освіту. Цьому сприяв і той факт, що брат його матері на той час був професором юридичного факультету в университеті Відня.

В 1918 році родина повернулася до Чернівців. Тогочасне місто вже входило до королівської Румунії. Тут Ерік продовжив навчання румунською мовою, яку він навдивовижу швидко вивчив. Окрім бездоганної німецької, він ще блискуче володів французькою мовою. А взагалі Ерік Ролл, як справжній чернівчанин, досконало знав сім мов, чим пізніше захоплював і дивував своє європейське оточення.

Отже, в складний історичний момент батьки хлопчика, який мав схильність до наук і був дуже наполегливий в навчанні, вирішили дати йому більш серйозну освіту. Тому Еріка, який на той час знав англійську, відправили вивчати економіку до одного з найдавніших і найпрестижніших університетів Англії – Бірмінгемського університету.Зі стін цього вишу вийшло чимало відомих і впливових людей, серед яких вісім Нобелівських лауреатів. Ерік досить швидко досконало опанував англійську мову і в 23 роки закінчив докторантуру та видав свою першу книгу. При цьому отримав британське громадянство і розпочав кар’єру викладача.

У 28 років він став професором економіки і торгівлі в коледжі при університеті. В цьому в значній мірі йому сприяла підтримка таких впливових осіб того часу як лорда Стемпа та Джона Мейнарда Кейнса. В молодому віці Ерік органічно влився в існуюче середовище і став своїм в аристократичних і творчих колах Англії.
В 1934 році він щасливо одружився з однією зі своїх студенток Уініфредою (Winifred), яка народила йому двох доньок. З дружиною вони прожили разом 54 роки.

В 1939 році Ролл, як би ми сказали сьогодні, отримав грант з Фонду Рокфеллера і поїхав працювати до Спочулених Штатів Америки в Техаський університет.

Там його застала Друга світова війна. Еріка Ролла викликали на державну службу до Великої Британії, де він був заступником голови однієї з найважливіших структур – Продовольчої Міссії впродовж 1941–1946років, в якій відповідав за закупівлю продовольства. Будучи ретельним у всьому, він швидко здобув репутацію одного з найздібніших посадовців імперії. За цей час він налагодив багато корисних контактів і насамперед в Сполучених Штатах Америки. Його досвід в економіці та контакти у всьому світі зробили його незамінним членом післявоєнного британського уряду. Він відігравав ключову роль у створенні європейських і трансатлантичних установ. Тому зрозуміло, що саме йому запропонували очолити урядову структуру, яка б відповідала за торгівлю і тарифи. Але він відмовився і натомість запропонував ці функції покласти на британське Міністерство торгівлі, а згодом, з його подачі, до цієї структури було приєднано Міністерство сільского господарства, риболовлі і продовольства.

По закінченні війни Ролл брав активну участь у впровадженні програм післявоєнної відбудови Європи за планом Маршала в Парижі та розробці ідеї Європейського економічного союзу за планом Шумана, з якого розвивалася сучасна Європейська спільнота. Продовж життя Ерік Рол був на різних провідних урядових посадах у Світовому банку, Міжнародному валютному фонді, впродовж 1968- 1977років працював директором Національного банку Англії. А ще викладав економіку у кращих університетах Великої Британії. В кризові роки був керівником центральної газети в Лондоні"Таймс", яка виходила щодня. З 1978 року очолював в Лондоні Інститут громадських слухань.

Ерік Ролл мав репутацію одного з найкращих міжнародних переговорників своєї країни. Окрім кваліфікації світового економіста, йому неабияк допомагала буковинська багатомовність. Іноземні партнери навіть уявити не могли, що чиновник такого рівня може бути справжнім поліглотом, тому інколи дозволяли собі надто відверто між собою спілкуватись, не припускаючи думки, що Ролл їх чує і чудово розуміє.

У віці 58 років Ерік Ролл полишає виснажливу і відповідальну державну службу і займається банківською, академічною та науково-публіцистичною діяльністю.

 
Проте найбільше зацікавлення в його біографії завжди викликають сторінки участі в міжнародних напівтаємних світових організаціях, де він був представлений. Туди, як відомо, кого - небудь не допускали. Для цього треба було мати цілковитий і незаперечний авторитет серед політичної еліти світу. Тому цілком можливо, що найважливішою причиною залишити державну службу було те, що Еріку Роллу черговий раз запропонували вступ до напівтаємничого товариства, до якого входили політики, банкіри, директори найбільших підприємств. А Статут товариства не дозволяв держслужбовцям бути його членами.

Відомо, що Ролл був активним членом такого авторитетного товариства, як Більдерберзький клуб. Це неймовірно впливове товариство політиків, фінансистів та промисловців щороку зустрічалося в п'ятизірковому готелі "Більдерберг" у Нідерландах. Його членами були король Іспанії Хуан Карлос, держсекретар США Генрі Кіссінджер, прем'єр-міністр Великобританії Тоні Блер і канцлер Німеччини Ангела Меркель. Клуб був створений в 1954 році і мав на меті продовжити політичний і економічний вплив Америки і Європи у всьому світі. Більдерберзька група запевняє, що працює лише на благо усієї планети. Що-правда, до цих пір вони збираються за зачиненими дверима.
Так ось Ерік Ролл в 1986 і 1989 роках був головою цих зустрічей.

Вже пізніже, 1 липня 1973 року була створена Тристороння комісія ( Trilateral Commission) — міжнародна організація, яка складалася з представників Північної Америки, Західної Європи та Азії в особі Японії та Південної Кореї, офіційна мета якої — обговорення та пошук вирішення світових проблем.

Ініціатором її створення був сам директор «Чейз Манхеттен банку», державний діяч, глобаліст та поточний голова дому Рокфеллерів Девід Рокфеллер-старший, який на той час був президентом таємної організації «Ради з міжнародних відносин». Результати діяльності Девіда Рокфеллера як глобаліста і світової спільноти породили думки, що саме він був найвпливовішою людиною новітньої світової історії, а його особисті погляди визначали основні напрямки її розвитку.
Директором Північноамериканського відділення в цій комісії був професор Гарвардського і Колумбійського університетів, фахівець міжнародних справ і радник Рокфеллера Збигнєв Бжезинський. До комісії також входили губернатор Джорджії Джіммі Картер, конгресмен Джон Б.Андерсен, головний редактор впливової газети «Тайм» Хедлі Доннован. Із закордонних членів групи: Реджінальд Модлінг, лорд Ерік Ролл, редактор журналу «Економіст» Амстер Аннелі і французький віце-президент комітету європейських співтовариств Раймонд Бар.

Найвпливовішими фігурами, які мали вирішальний голос, завжди були Девід Рокфеллер і Бжезінський, які вибрали 200 членів цієї спільноти зі всього світу.Третина із них належала північноамериканським представникам, третина – європейським і ще одна третина – представникам Азії, до яких відносилась насамперед Японія і Корея. І лише в 1993 році склад комісії було розширено до 325 членів, у грудні 2010 року в комісії уже було понад 390 учасників.
Ось до якого таємничого закритого товариства входив  Ерік Ролл.

В 1977 році за визначні заслуги перед Об’єднаним королівстом він став пожиттєвим пером і отримав титул лорда Іпсденського. Також він є володарем такої шляхетної відзнаки, як Кавалер Орденів Почесного легіону. Нагороджений також найстарішим орденом у світі – вищим лицарським орденом Великої Британії – орденом Підв’язки та ще багатьма англійськими і міжнародними відзнаками.

Ерік Ролл продовжував працювати у банку навіть тоді, коли йому було далеко за 90, дивуючи усіх знайомих і друзів. На запитання, що примушує його щодня йти на роботу, він відповідав з чисто буковинським гумором словами Вінстона Черчілля: « коли я щоранку відкривав газету "Таймс" і не знаходив свого прізвища у колонці некрологів, одразу ж брався до роботи. Це мене надихає", – пояснював Ролл із посмішкою.

Відійшов у вічність патріарх британської політичної еліти Ерік Ролл, лорд Іпсденський 30 березня 2005 у віці 97 років. Він був однією з найавторитетніших та найдієвіших постатей своєї країни, став чи не найстаршим парламентарем на батьківщині парламентаризму. До речі, палату лордів Ерік Ролл відвідував до останнього тижня свого життя.
Ерік Ролл автор відомої монографії «Історія економічної думки», яку написав у віці 31 рік. Вона не втратила своєї актуальності до сьогодні. В поважному віці він видав свою автобіографію «Crowded Hours» ( 1985), яка давно заслуговує на те, аби її з англійської перекласти на українську мову.

Його ім’я завжди займало належне місце у всіх серйозних енциклопедіях з економіки та соціального життя Англії починаючи ще з 1930 – х років.