26-02-2018

НОВІ НАДХОДЖЕННЯ


Шановні читачі сайту доброї бібліотеки, пропонуємо Вам книгу, «Перехресні стежки українського маскулінного дискурсу» Агнешки Матусяк, що подає новий погляд на культуру та літературу.

Перехресні стежки українського маскулінного дискурсу: культура й література ХІХ – ХХІ століть / Агнешка Матусяк (ін.) ; за редакцією А. Матусяк.- Київ : Launus, 2014 .- 368с.

Пропоноване дослідження провокує дискусії на культурно – літературні теми та відкриває новий простір для українських
студій. З допомогою сучасної методології автори прагнуть додати динамічності 
українознавчому науковому дискурсу. В книзі робиться ставка на дослідження гендерних та постколоніальних студій, що мало би в свою чергу пожвавити обговорення україністів навколо нового прочитання української літературної традиції. Тим паче, що автори представляють гендерність, як одну із найпрогресивніших і перспективніших дисциплін у сучасній гуманітаристиці. «Мужчини імперських націй мислять категоріями сили. Мужчини поневолених, але гордих націй, мислять категоріями свободи. А такі, як оце ми, все надіються, що якось воно буде. Не буде. Люди, які пережили критичну масу принижень(і стерпіли), не можуть бути повноцінними громадянами. Фактично я теж неповноцінний громадянин, бо я терплю». Ліна Костенко « Записки українського самошедшого».
 
Агнєшка Матусяк після слів Ліни Костенко продовжує розвивати дану тему: «Століттями чоловік, наче гранітний монумент, перебував поза межами критики, уособлюючи стабільність, раціональність і героїзм, навіть більше – людськість узагалі. Така ситуація ще до другої половини ХХ століття видавалася настільки очевидною, що її безперечність не підлягла жодній дискусії. Як слушно відзначив П’єр Бурд’є, ця привілейована позиція чоловіків змогла в такій непорушній формі дійти до найновіших часів не тільки завдяки тому, що спиралася на непохитну практичну, економічну, правову і політичну базу, а передусім тому, що паралельно її репродукували родина, релігія, освітня система та практично всі державні інституції». В книзі говориться про те, що дана база забезпечувала чоловікам домінуючі позиції та відкривала суспільству лише андроцентричні горизонти. Нині ситуація змінюється. І гендерний підхід дає змогу ревізувати сучасні українські літературні канони. Збагатити літературу привабливим викликом, виявити нові грані та нові інтелектуальні можливості.

В книзі розглядаються теми :

Маскулінність у перебудові ( А. Матусяк, Матеуш Свєтліцкі); Гегемонія чоловіків у пострадянській Україні (Тетяна Бурейчак);Чоловічий погляд на жіноче питання в українській культурі ХІХ століття ( Леонід Ушаков); Між мертвою індустрією та молодою демократією. Постколоніальний діалог із минулим у прозі С. Жадана.( Агнешка Матусяк) та інші.

Якщо Вас зацікавили витяги з книги і дана тема, звертайтеся до Муніципальної бібліотеки А. Добрянського. Дослідження вже знаходиться на полицях книгозбірні.

Підготувала Галина Мурмилюк.