Нові надходження: Ксенія Фукс "12 сезонів жінки"

У Чернівцях відбулася презентація книги Ксенії Фукс «12 сезонів жінки».
 
«12 сезонів жінки» Ксенії Фукс – це якісна сучасна проза, яка охоплює далеко не одне коло проблем. У книзі розповідаються історії дванадцяти жінок і дівчат, долі яких з одного боку абсолютно різні, а з іншого – тісно переплітаються між собою. Авторка передмови – Христя Венгринюк зазначає, що для того, аби написати «так» і «про це», треба бути морально дуже сильною людиною, саме такою і є авторка Ксенія Фукс – жінка, яка свідомо стала українкою.
 
Фукс, Ксенія 12 сезонів жінки / Ксенія Фукс.- Чернівці: Книги-ХХІ, 2020. - 240 с.
 
На першому плані постає сучасна жінка, з усіма її життєвими труднощами. Жінка, яка потерпає від домашнього насилля, перебуває в ролі жертви у токсичних стосунках. Це жінка, яка псує своє фізичне та психологічне здоров’я, через нав’язані кимось канони краси. Жінка, єдине завдання якої вести домашнє господарство, або з головою зануритися в роботу і ставити перед собою вибір: сім’я, чи кар’єра? Це жінка, яка інколи не може остаточно визначитися зі своєю сексуальною орієнтацією і відчуває себе третім, «забороненим» гендером. І також, це жінка, яка заплуталась. В якої війна забрала найцінніше.
 
12 типів жінок – це кожна з нас, це усі ми більшою чи меншою мірою. Адже впродовж життя кожна представниця фемінної статті потрапляє в схожі чи автентичні ситуації. Для того, щоб впоратися, дати раду собі і навколишньому світу, потрібно бути морально підготовленою. Саме для цього і з’явилася книга пані Ксенії.
 
Кожен з дванадцяти розділів носить ім’я головної героїні. А перша літера імені героїні відповідає першій літері місяця, який авторка співставляє з цією особою. Таким чином, читачі подорожують у часі, місяці один за одним змінюються, а історії героїнь складаються у великий пазл. Або точніше – формують важку кулю, кожна наступна оболонка формує непробивний, міцний панцир жіночого суспільства.
 
 
Проблеми цих людей абсолютно різні і, здавалося б, їх нічого не поєднує. Але, насправді, їх поєднує одна дуже важлива річ – кожна героїня змогла зламати навколо себе стіни зі стереотипів, настанов та приписів. Кожна з них відкрила в собі внутрішню силу, завдяки якій можна досягнути чого завгодно. Фінал кожної історії щасливий, авторка ніби каже: «дівчата, прочитайте це і в разі подібної ситуації дійте, як мої героїні, знайдіть в собі сили зробити бодай перший крок і світ зміниться».
 
Найголовніше, що усі ці історії невигадані. Вони відбувалися в житті самої авторки або її друзів та знайомих. І це робить проблеми книги ще злободеннішими, змушує замислитися і зробити відповідні висновки.
 
Усі вони, від замореної дієтами студентки Лєри, до мами Берти мусили віднайти гармонію зі своїм внутрішнім світом, припинити обманювати і нарешті почути себе. Лише зробивши рішучий крок, припинивши жити минулим, позбувшись причини своїх проблем, вони змогли почати нове щасливе життя. Зазвичай в новелах Ксенії Фукс «злодіями» виступають чоловіки, але авторка наголошує, що вони не лише завдають жінці біль та створюють проблеми, у світі є багато хороших чоловіків. Теж саме стосується жінок: далеко не кожна потребує захисту, бо багато з них виступають аб’юзерами у стосунках.
 
Наприклад, бармен Назар і хлопці з його батальйону дуже гарно і доброзичливо зустріли українську волонтерку, новий чоловік мами Берти Роберт зміг зробити щасливою всю їхню сім’я. Дуже порадувала історія Кіри, яка не змогла зробити аборт і попри раціо, довірилася своїм почуттям і зберегла дитину. Дитину, яка виросте без батька, але, очевидно, краще рости без батька, ніж з людиною, яка отруює життя всім навколо. І Кіра обов’язково зможе поєднувати виховання дитини та бізнес, адже сучасній жінці під силу все.
 
 
Модератор Максим Дупешко і авторка Ксенія Фукс під час презентації "12 сезонів жінки"
 
Активні читачі сучасної української літератури помітять композиційну схожість «12 сезонів жінки» Ксенії Фукс і «Месопотамії» Сергія Жадана. В обох книгах назви розділів позначаються іменами героїв,а в кінця читач розуміє, що всі герої знайомі між собою, в кожного з них своє життя і свої проблеми, але вони тісно переплетені долею. Щоправда Ксенія закцентувала увагу на жінці, а Сергій на чоловікові. Це також помітив модератор зустрічі – Максим Дупешко, а К. Фукс підтвердила гіпотезу, сказала, що дійсно скористалася прийомом С. Жадана, та інтерпретувала його по-своєму.
 
Ми не будемо заглиблюватися в трагедію війни на Сході. Біль, жах, жаль і страх прочитуються поміж рядків, а наш уважний читач не може цього не помітити. У кожного народу є свої загальнонаціональні травми, є теми, на які без сліз не говорять. В українців серед великої чисельності таких, з’явилася ще одна – війна. 

Книга з'явилася в нашій книгозбірні завдяки видавцю Василю Дроняку і головній редакторці Інзі Кейван.
 
На прощання авторка сказала, що вже готує до друку наступну книгу і пообіцяла, що обов'язково завітає в Чернівці з презентацією.
 
Олена Лисенко