Питання постпам'яті та ідентичності в романах Бернгарда Шлінка "Читець" та Ганіки Іріс "Властиве"

Шлінк Б. Читець / Бернгард Шлінк; пер. з нім. П. В. Парашука; худож.-оформлювач К. С. Дацюк. – Харків:Фоліо, 2024. – 189 с. – (Великий роман).

Справа у нестандартності підходу. На перший погляд це класична любовна історія про пару з серйозною різницею у віці, раннє дорослішання хлопця та залежність жінки від читання ним книг вголос. Дія відбувається в Берліні: згадані головним героєм Мікаелем Берґом назви вулиць, парків та навіть зупинок трамваю натякають нам на те, що він питомий житель міста, школяр, що знає кожну його стежку. За доволі незвичних обставин він знайомиться з Ганною, жінкою, старшою від нього на 21 рік. Зрозуміло, що Шлінк спеціально обирає провокативну тему, адже на час подій роману, 1958 рік, юнакові ледь виповнилося 15. Їхні стосунки розвиваються стрімко, насичено та бурхливо, іноді переростаючи у сварки через незнання минулого одне одного. Так могло продовжуватися ще довго, аж раптом хлопець дізнається, що кохана поїхала з міста, не залишивши жодної адреси. 

Вони ще зустрінуться згодом. Він – студент права, вона – підсудна у справді комендантів та наглядачок концентраційних таборів. Зізнаюсь, хоч я і не прихильниця сюжетних ліній, пов’язаних із судовим процесом, відволіктись від прочитання було просто неможливо, адже кортіло чим швидше дізнатися, чому вона тут опинилася і так відверто зізнається у скоєних злочинах. Ми постійно бачимо Ганну саме очима Мікаеля і зрештою переймаємося моральною дилемою вибору між справедливістю для мертвих та можливістю полегшення вироку підсудним.

Неочікувано автор поєднує інтимну історію кохання з питанням провини та відповідальності за неї в майбутньому. Він намагається відповісти на питання зв'язку колективної відповідальності нації з індивідуальними переживаннями людей, що живуть у тіні моторошного минулого. Не зважаючи на це, Шлінк тут не виступає шукачем істини, а дає нам простір для розмірковування та аналізу. Впевнена, ця книга стане для вас по-справжньому новим літературним досвідом. 

Ганіка Іріс. Властиве / Пер. з нім. Юрка Прохаська. Видання друге. – К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2024. – 192 с. 

Роман «Властиве» Ганіки Іріс (2010) – це потужний, емоційно насичений твір, що продовжує дослідження теми ідентичності та памʼяті. Авторка, через персонажів і сюжет, піднімає питання того, як соціальні, культурні та національні фактори впливають на людину, формуючи її бачення себе і світу навколо. Так головний герой твору щоранку прокидається, щоб продовжити роботу в так званому «Інституті загосподарювання минулого». Його назва може здатися дещо дивною, проте це одна із багатьох організацій настільки ж притаманних країнам поствоєнної Європи, як банки чи музеї мистецтв. Ця масивна шістнадцятиповерхова будівля повстала в центрі Берліну у зв’язку із викликом нового часу – суспільної та моральної кризи, перед якою постала Німеччина одразу після 1945 року. Спроба віднайти крихкий баланс та рівновагу, зберегти документальні свідчення про жертв стала завданням не одного покоління німців. 

“[...] Інститут має незмірно багато співробітників. І їх мусить бути так багато, бо минуле, яке вони загосподарьовують, само видається незмірним, і не одну-єдину каменюку штовхають вони в майбутнє, як то Сізіф, а цілу гору уламків”

Ганіка Іріс виводить на передній план внутрішні конфлікти героїв, зокрема сприйняття трагедії Аушвіцу крізь роки. Їй вдається через розповідь від імені Ганса Фрамбаха передати щоденну атмосферу заніміння, незадоволеності життям та почуття провини за скоєні співвітчизниками злочини минулого. Попри те, що пройшло кілька десятиліть, вони досі переслідують навіть під час, здавалось би, курортної подорожі до Шанхаю. Чому саме туди вирушає головний герой та чи вдасться йому покращити свій стан, дізнавайтесь, взявши книгу в нашій бібліотеці. 

Бернгард Шлінк (народився 6 липня 1944, Білефельд, Німеччина) — німецький письменник, правник. Став першим західнонімецьким професором права, який уже у 1990 році почав викладати у східноберлінському університеті імені братів Гумбольдтів. Він єдиний німецький письменник, популярність якого в Європі та США порівняна з феноменальним успіхом Патріка Зюскінда.

Ганіка Іріс - народилася 1962 р. Вюрцбурзі (ФРН), з 1979 року живе в Берліні. Регулярно працювала у німецьких періодичних виданнях, таких як Frankfurter Allgemeine Zeitung та Merkur. Виграла премію LiteraTour Nord та премію ЄС з літератури за свій роман Das Eigentliche. У 2006 р. одержала нагороду ім. Ганса Фаллади. Її роман «І зустрілися двоє» (Treffen sich zwei, вид. Droschl, 2008), що потрапив до короткого переліку Німецької книжкової премії (Deutscher Buchpreis), вийшов 2012 р. українською. У червні 2020, теж у видавництві Droschl, з’явився її найновіший роман Echos Kammern.

Підготувала Теленько Катерина