"На Панській вулиці також ідуть дощі..." : вечір співаної поезії Олени Рєпіної та Валентини Чолкан

Це був винятковий подарунок до Дня міста, адже так приємно усвідомлювати, що саме Чернівці є домом для такого вишуканого мистецтва поєднання музики, слова та душ його творців. Можливо, така особлива атмосфера створювалась і завдяки дивовижним історіям символічних збігів долі. Так пані Олена розповіла по-справжньому дивовижну історію початку цієї дружби: спочатку через листування у месенджері, де Валентина Андріївна, тонко відчуваючи нові поетичні рядки наспівувала авторці їхню омузичену версію в голосових повідомленнях. Невдовзі таких мелодій стало більш ніж 40, а жінки попри завантажений графік роботи змогли нарешті насолодитися спільною липневою прогулянкою улюбленою вулицею  Панською посеред метушні людей та дощової стихії, яку обидві обожнюють. 

На Панській вулиці також ідуть дощі.

Двірник, як страж, в прозорому плащі,

Як добрий дух, із вітром за одне

Змітає тимчасове і земне.

 І вуличний музика-ловелас

З дощем на пару витинає джаз,

Підморгує панянкам поміж тим

І бруком сипле звуками без рим.

І тягне голе віття в небо клен,

Уже й не віття – плетиво антен,

Уже й не клени, а живі серця

Притягують зі Всесвіту сонця.

А ми йдемо під руку з ліхтарем –

Поважним франтом, вічним бунтарем –

І так умито й добре на душі…

На Панській вулиці також ідуть дощі…

Ні для кого не секрет, що в стінах нашої бібліотеки народжуються та мають традицію втілюватися чудові творчі ідеї. Звісно, не без незримого сприяння Анатолія Добрянського. Проєкт цієї зустрічі виник саме в день відзначення 89-річчя від його Дня народження, а вже за 2 місяці гості нашого заходу змогли почути 9 співаних поезій з їхнього спільного творчого доробку в пісенному виконанні пані Валентини та 5 віршів зі збірок "До ранкової кави" та "Жити далі” у декламуванні пані Олени.

Особливого, нового звучання цьому вечору надав Всеволод Чолкан, чоловік Валентини Андріївни. Його гітарний супровід створив те відчуття легкості і простоти звучання, що здавалось, ніби попри урбаністичний, дещо похмурий пейзаж навколо, ми дивним чином завдяки цьому сімейному дуету опинилися серед сонячних галявин в оточенні талановитих митців минулого та сьогодення…

Попри різноманіття тем та мотивів від присвят місту та його місцям сили до пам’яті воїнам за кожен день, в якому ми проживаємо красу осіннього світу, у кожному рядку, римі та ноті відчувалася віра у завтра та вдячність за його настання. Висловлюючи подяку за наш захист, дует подружжя Чолкан виконав пісню на вірш пані Олени про незламний Харків, з яким її пов'язує щира дружба з художницею Тетяною Даниленко.

ХАРКІВ… НЕПЕЙЗАЖНА ЛІРИКА

Чуєш, серпню, серце терпне -
Літо в лютому піке.
Нам би віршів про безсмертя,
Щоб накласти турнікет,
Бо душа стікає болем,
Не до квітів й не до сну -
Нам би про лелеку полем,
А виходить про війну…
Харків наш - могутній велет -
Плаче серце в унісон,
Хронос наших сліз не змеле,
Не перепливе Харон…
Тут спекотно не від сонця,
Воля тут дзвінка, як мідь,
Непоборним охоронцем
Харків велетом стоїть!
Нам би, серпню, гострий серп твій,
Аби вижати ущент,
Той кукіль, що сіє смертю
Із запущених ракет.
Нам би жати, доки літо,
Доки не бракує дня,
Щоб замість куколю в світі
Лиш стерня, стерня, стерня…

На завершення ми почули найновішу спільну роботу “Ми вплітали дощам хризантеми…”, написану в пам’ять про першу зустріч мисткинь, яка справді надихає насолоджуватись будь-якою погодою та порою року, адже поруч завжди будуть дорогі люди, поезія та музика. 

Ми вплітали дощам хризантеми

В посріблені коси,

Танцювала негода натхненно

бруківкою боса,

То Бхарату, то вальс, то у ритмах драйвового твісту -

Нас гойдало це місто,

Ми з дощем обіймали це місто…

І смарагдові клени схиляли свої шевелюри,

і звучали у такт - ненаписані ще партитури -

Міріади краплин, наче клавіші Ференца Ліста -

Нам звучало це місто,

Ми з дощем обіймали це місто…

І на хвилях краси ми пливли по артерії світла,

І душа напувалася щастям, зоріла і квітла,

І хоч день спохмурнів, як ображений граф Монте-Крісто -

Нам раділо це місто,

Ми з дощем обіймали це

місто…

Пані Олена назвала цей вечір своєрідною ментальною кисневою маскою, яка так потрібна всім у ці дні. І “спільними зусиллями” ім її вдалося створити…

А всіх охочих, запрошуємо також стати частиною цього вечора онлайн, переглянувши запис зустрічі на нашому YouTube каналі.

Підготувала Теленько Катерина