Голлі Джексон "Посібник з убивства для хорошої дівчинки"

В минулому році вийшло друком безліч популярних книг: це і гостросюжетні трилери, і дарк романи, і нова квір-література і, зрештою, навіть декілька перевидань класики української та світової літератури. Про якість та кількість деяких з них іноді сперечалися настільки багато і настільки часто, що, на мій погляд, дійсно варті уваги проєкти автоматично відступили на другий план в шалених перегонах за оцінку 10 з 10. Однією з таких справді крутих новинок є роман Голлі Джексон «Посібник з убивства для хорошої дівчинки». 
 
Джексон Голлі. Посібник з убивства для хорошої дівчинки / Голлі Джексон ; пер. з англ. А. І. Цвіри. - Харків : Вид-во "Ранок", 2024. - 448 с. - (Серія "Ігри в трилер"). 
 
Хоч про цю книгу теж говорили багато, і оцінювали доволі високо, проте, як і з більшістю сучасних бестселерів, хвиля популярності часто проходить блискавично і пощастить, якщо про твір несправедливо не забудуть ще до виходу продовження історії. Та вже з певністю можемо сказати, що Голлі Джексон така доля не загрожує і ми точно побачимо повне видання трилогії в українському перекладі. Своїм дебютним романом авторка повернула нас в ті часи, коли людей цікавили таємниці маленьких містечок, в часи, коли детективні серіали з харизматичними слідчими, збирали коло екранів мільйони глядачів. Вона пише так, що занурює нас у це флуоресцентне світло і тримає в фокусі уваги до останнього. 
 
П’ять років тому Літл-Кілтон шокувала приголомшлива подія: красуня та улюблениця школи Енді Белл випадково зникла за невідомих обставин. Тіло жертви не знайшли, але за кілька днів поліції повідомили про самогубство хлопця дівчини – Сала Сінґха. Він ідеальний кандидат на роль вбивці – кров вбитої під нігтями, відбитки пальців у машині, у якій домашня камера спостереження зафіксувала її живою востаннє, а до цього всього справжнє передсмертне зізнання у скоєному... Цілком достатні докази, щоб закрити справу і більше ніколи не згадувати про той страшний тиждень у житті родин та місцевих жителів? 
 
Для всіх, крім Піппи Фіц-Амобі. Вона знала родину Сінґхів і Сала особисто і не думає, що підліток із осяйною усмішкою, тоді на кілька років старший за неї, став холоднокровним маніяком. Чи все ж таки міг він одразу після вечірки за годину вбити і закопати тіло власної дівчини так глибоко, що його за стільки років не знайшли фахові спеціалісти. Це все робить ідею Піппи дослідити подробиці розслідування в межах звичайного шкільного проєкту дуже амбітною та навіть зухвалою. 

 

Не менш сміливим є і її спроба залучити до цього “брата вбивці” – Раві. Голлі Джексон порушує питання того, як сприймають темношкірих родичів теоретичного злочинця в межах вигаданого Літтл-Кілтона: їх стороняться, намагаються якнайменше взаємодіяти, розмовляти та навіть торкатися. З часом, коли ми дізнаємося більше про їхнє минуле та життя впродовж п’яти років без жодного співчуття та права на справедливу пам’ять про сина, стає зрозуміло наскільки важливим є вчинок Піппи. 

 

“Відколи Піп була маленькою, тато завжди вчив, що її досвід відрізняється від досвіду інших людей. [...] Піп виросла з твердим переконанням ніколи не забувати про ту невидиму перевагу, яку їй не довелося виборювати для себе”

 

Хоч вона і зразкова відмінниця, але здатна поступитися принципами та ідеалами моралі заради мети. Її персонажка здатна постояти за себе, а зміну її настрою можна чітко простежити за допомогою “Щоденника” проєкту: тут й інтерв’ю з свідками та підозрюваними, їхні алібі, схеми, зв’язки та теорії, записи небезпечних слідчих експериментів, загалом все, як у справжніх детективів у пошуках справжніх вбивць та їхніх жертв. 


“Я не «геніальна школярка», яка з’ясувала правду про Енді Белл, про яку ви пишете довжелезні статті, відводячи Салові Сінґху та його братові Раві лише речення чи два. Цей проєкт почався з Сала. Щоб з’ясувати правду. [...] Це історія про людей, що носили всередині власний відчай, наштовхуючись одне на одного”

 

Щоб також дізнатися правду та самостійно поринути в цю захопливу історію, запрошуємо вас взяти книгу в Муніципальній бібліотеці імені А. Добрянського.

 

Для обкладинки використано кадр з екранізації роману від Netflix під назвою "Посібник з убивства для хороших дівчат"


Підготувала Теленько Катерина