Сьогодні ми повертаємось до теми життя родини Кохановських вже без їхнього солідного фінансового забезпечення та надійного плеча, яким завжди був їхній батько – Йозеф Кохановський. В один момент вони втратили цей потужний захист і далі їм потрібно було навчитися давати собі раду та виживати в цьому непростому світі. І трьом його дітям відразу довелося стати дорослими і взяти на себе відповідальність за майбутнє. Звісно, кожного по-своєму, адже вони були аж надто різні.
далі ...

 Елізабет Ґілберт - популярна письменниця з США, яка стала відомою на весь світ завдяки автобіографічному роману «Їсти, молитися, кохати», опублікованому в  2006 році. Фіналістка Національної книжкової премії, Премії Національного кола книжкових критиків та Премії PEN/Hemingway. ЇЇ творчість здебільшого фіксується на життєвих проблемах сучасних жінок. Любов, романтика, сімейний побут і подорожі – вірні супутники кожної книги авторки.
далі ...

Днями виповнилося 110 років від дня народження письменника, актора, сценариста, журналіста, публіциста, колекціонера творів мистецтва, найбільш харизматичного та іронічного чернівчанина Ґрегора фон Реццорі (Ґреґор Арнульф Хіларіс д’Ареццо фон Реццорі,1914-1998).
далі ...

 Днями до нашої бібліотеки завітала поетеса Тетяна Пилипчук з міста Дунаївці, що на Хмельниччині, і передала як подарунок три книги: збірку своїх поетичних творів «Тільки з тобою», збірку віршованих казок «Казковий всесвіт» та видання віршів і прози «Пісня кохання у вічнім двобої» у співавторстві з Вірою Спірякіною та Русланом Палашем.
далі ...

 Завжди приємно отримувати подарунки! А найкраще для бібліотекаря, звичайно, нова книга! Адже в бібліотеці нові видання - то дарунок для усієї громади, для усіх користувачів. Книги від чарівної, ніжної буковинської пані Леонтини Топало.
далі ...

"Я іду шукати" - це неймовірно чутлива, життєва, щемка історія про життя, у якій порушено різні соціальні питання. Вона весела і сумна, серйозна і смішна, страшна і навіть жорстока, але й добра. Це історія про те, як наші шляхи перетинаються та як ми взаємодіємо одне з одним повсякчас, якщо ми тільки готові це побачити.
далі ...

Великдень в українській традиції віддавна вважається найбільш знаковим християнським святом. Воно займало особливу роль у культурі та організації життя релігійного суспільства та попри всі обставини відзначалося із винятковим розмахом та пошаною. Хоч сьогодні кожен із нас по-різному ставиться до віри, іноді ми належимо до різних конфесій, ніж наші родичі чи друзі, в загальному можна помітити, що ми повертаємося до відновлення тих вірувань та обрядів, що були характерні ще для наших предків.
далі ...