28-12-2016

СТЕПАН ПРОЦЮК У МУНІЦИПАЛЬНІЙ

Середа, 28 грудня 2016 року
 
Передноворічна метушня заполонила вулиці міста, домівки та думки мало не кожного. І у цій метушні потрібно виділити час для того, щоб наповну подякувати та завершити рік, що минає. В Муніципальній бібліотеці ім. А. Добрянського таким чудовим інтелектуальним, емоційним та котраверсійним завершенням року стала зустріч із відомим українським письменником Степаном Процюком та презентація його нової психологічної повісті «Варвари».

Пан Степан своєю неординарністю, харизмою та творчою натурою заполонив усіх гостей інтелектуальної зустрічі-презентації і навіть час, який здавалося зупинився, ніби хотів продовжити тривалість зустрічі та уповільнити останній відлік днів року.
 
 
Ще однією несподіванкою під Новий Рік став перевиданий найпопулярніший роман автора «Інфекція», на обкладинці якого красується одна з нагород Степана Процюка «Золотий письменник України». Ще років 20 тому Іван Дзюба висував цей твір на здобуття Шевченківської премії і писав у листі до автора, що цей роман має прочитати кожен українець. Це книга, яка нині потребує нового прочитання і якої потребує нинішній читач. Видавець, щоби нагадати про книгу, наводить частину передмови до неї Василя Шкляра:
«Інфекція» Степана Процюка – це жорстокий роман про дефіцит нашої національної імунної системи. Це роман про епідемію, яка наскрізь пронизала суспільство. Тому цей твір – дзеркало-безодня, в яке страшно дивитися. А раптом із його темних глибин випливе твоє обличчя?..»
Перевидання славнозвісного роману «Інфекція» доводить, що щось вдале потребує постійного оновлення і вдосконалення, це я не про начинку, а про обгортку, хоча є думки і щодо цього – можете пошукати на літературних інтернет-майданчиках. Та все ж цей роман наштовхує на роздуми та сколихує щось десь дуже глибоко, що залишилося ще живим.
 
 
 
У доробку Степана Процюка є ще психологічна трилогія «Марійка і Костик», «Залюблені в сонце» та «Аргонавти». Це перша спроба письменника написати для дітей, і як показує час – дуже вдала, адже вже й шкільна програма ознайомлює підлітків з цими творами. Ця тематика на часі, адже майбутнє за молоддю, тому автором створено ще одну важливу повість «Варвари». У творі відкривається недалеке українське минуле, з дикістю радянського тоталітаризму, допитом сільських школярів у каральних органах влади, варварською ненавистю до корінного населення і першим коханням. Саме це допоможе юним українцям, та й не тільки їм, по прочитанню книги краще зрозуміти дідусів і бабусь, своїх батьків, а відтак і самих себе, більше того, це відкриє осмислення ситуації до якої ми може знову прийти, якщо будемо байдужими. Приємним є те, що повість «Варвари» вже яскравіє на обрію здобутків Степана Процюка і, сподіваюся, буде ще одним поштовхом для читачів, який принесе радість та захоплення, а також заставить подумати і зрозуміти важливі речі.
 

 
Я не буду писати, як творчість Степана Процюка характеризують, які думки можна зустріти, що пишуть, навіть не буде посилань, не дарма же контраверсійний, я скажу про те, що ця людина, цей творець дуже вміло відбиває всі негативи та не вносить чогось поганого у світ, він трактує критику, сприймає її, усвідомлює та надає контраргументи, які дають змогу збагнути і зрозуміти саме таку позицію у творі чи у житті самого автора. Так є багато але, та їх скрізь багато, так чимало зауваг, але ви спробуйте самі щось створити, а потім вже висловлювати про правильність чи неправильність, просто потрібно зрозуміти «для кожної книги знайдеться свій читач». Важливим є для усіх творчих натур, тим більше для письменників, питання визнання та поціновування їх. Щиро хочеться, щоби було розуміння необхідності для суспільства таких людей зі здоровим мисленням і перспективними ідеями, як Степан Процюк, щоби визнання, справжнє з усіма бонусами, приходило вже, в час насущний, а не десь-колись, після забуття, щоби люд усвідомив вірність собі і своїм героям, будь то культура, мистецтво чи література. Вдало була декілька разів озвучена думка пана Степана про комплекс меншовартості українців. Ця тема заслуговує на окремий матеріал чи навіть дослідження, ба – навіть книгу. Та все ж боротися проти комплексу меншовартості українців потрібно починати вже від сьогодні кожній свідомій людині, щоб ми встигли!
 

Перші кроки вже робляться, адже коли бачиш, що є такі письменники, як наш гість Степан Процюк, такі поціновувачі літератури як відвідувачі та гості нашої Муніципальної бібліотеки ім. А. Добрянського, вишукана, елітна публіка, яка дає ще надію, то віриш, що не все втрачено!
 
Підготувала Інна Лакуста