В ті далекі часи, коли чернівчани мали розкіш жити понад 100 років без воєн, у ці зимові дні, напередодні величних духовних свят, передовсім Різдва, вони були зайняті приємними «клопотами і турботами», як от пошиттям суконь за найновішою віденською модою, вивченням правил етикету в світському товаристві і, звісно, підготовкою до балів. Куди бігали навчатися танцям та добрим манерам студенти-аристократи та юні чернівчанки розповідаємо у статті. 
далі ...

Ця історія – фентезі з елементами антиутопії про страшний, моторошний світ, в якому панує тоталітарний режим, пропаганда, диктатура, тиранія, несправедливість, війна та смерть. Люди тут звуться “хромами” і змушені носити маски, які приховують будь-які емоції та ділять усіх на 7 королівств: чорних, червоних, зелених, фіолетових, жовтих, помаранчевих та блакитних. все вирішує колір У кожного кольору є своя земля, правила та звичаї. Але об’єднує їх ненависть один до одного та страшна таємниця, про яку не знає ніхто крім королів та арлекінів…   
далі ...

Давно відома незаперечна істина всіх бібліофілів – книги зберігають в собі багато таємниць. А що вже казати, коли це примірники з приватних бібліотек чернівчан, які завжди зналися на цінних матеріалах. Досить часто буває, що під час пошуку інформації, звісно, тієї, якої немає в інтернеті, доводиться гортати чимало вартісних видань, які повсякчас чекають на свого читача на полицях. От і нещодавно в руки потрапили декілька книг німецькомовної ізраїльської письменниці та лексикографині  Гедвіґ Бреннер (Hedwig Brenner) про Чернівці із відомої серії спогадів про мешканців міста, які постраждали в гіркому молоху Другої світової війни. Вони одразу викликали інтерес і до постаті авторки.
далі ...

Дружба між людиною і твариною вимагає багато емпатії та вміння розуміти Іншого. Книжка шведської письменниці Черстін Екман „Біжи, вовче” ставить запитання: чи можливий зв’язок між диким звіром та затятим мисливцем і чи можуть вони мирно співіснувати в одному просторі?
далі ...

Кожну людину формує її минуле, воно – невід’ємна частина нашої ідентичності. Проте як жити без нього, збирати клаптики спогадів по затінках свідомості, будувати нове життя й нову реальність? В теперішній час, в умовах війни, та протягом усієї історії українці, як ніхто відчули це на собі. Однією з таких людей є Надія – дівчинка, що після закінчення Другої світової війни з новою сім’єю приїздить до Канади, аби почати життя спочатку. Надя намагається звикнути до мирного життя, проте їй не дають спокою нав’язливі запитання: “Хто вона?”, “Звідки?”, “Хто її справжні батьки?”, “Чи живі вони?”...
далі ...